Київ. 1 серпня. УНІАН. Громадські організації просять президента України Петра Порошенка змінити підходи та забезпечити громадський контроль за призовом до лав збройних Сил України.
На прес-конференції в УНІАН президент ГО "Майбутнє Батьківщини" Олена Пономарьова повідомила, що сьогодні громадські активісти передали до Адміністрації президента свої вимоги та пропозиції, які були напрацьовані в ході спільної конференції «Захистимо родини військовослужбовців», ініційованої Обласним фондом «Солдатські матері - за нову армію», ГО «Майбутнє Батьківщини», ГО «Всеукраїнський фонд «Надія армії» та громадським об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього», яка проходила 30 липня у Львові.
Пономарьова повідомила, що у ході конференції, зокрема, наголошувалось на необхідності організувати систему громадського контролю за належним виконанням посадових обов'язків воєнними комісарами, працівниками військкоматів та медичних комісій, а також керівниками частин, що відправлятимуться в зону АТО або виконують завдання забезпечення військовослужбовців.
Крім того, наголошувалось на необхідності встановлення реальних строків бойової підготовки. Пономарьова підкреслила, що, на думку представників громадських організацій, 45 днів для підготовки призовників недостатньо. За її словами, для новобранців такий строк не може бути меншим ніж півроку, а для громадян, що вже проходили військову службу, – не менш як три місяці.
«Якщо такі строки не відповідають запланованим темпам мобілізації, то вирішити це можна за рахунок швидкого призову професіоналів – частини співробітників міліції, ДАІ, ДСО, СБУ, податкової поліції, військкоматів, апарату Міноборони та РНБО», - зауважила вона.
Громадський активіст наголосила, що мають бути запроваджені й індивідуальні підходи до призиву. Вона навела приклад, що нещодавно під призов потрапив чоловік, у якого двоє дітей, меншому з яких лише два місяці, а допомоги його дружині не зможе ніхто.
Пономарьова також наголосила на важливості внесення змін у законодавство щодо статусу військовополонених, які сьогодні перебувають у полоні та вважаються «дезертирами». За її словами, нинішня ситуація є неприпустимою.
Крім того, Пономарьова зауважила, що необхідно вирішити проблему з мобільними телефонами військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, оскільки завдяки їхнім сигналам терористи встановлюють місцезнаходження українських військових та завдають ударів. Пономарьова зазначила, що треба закуповувати спеціальне обладнання, щоб унеможливити такі ситуації в майбутньому.
Крім того, на думку представників громадськості, необхідно змінити підходи до грошового забезпечення та страхування тих, кого направляють в зону АТО.
Так, Пономарьова зауважила, що має бути визначена мінімальна суму виплат військовослужбовцям, яких відправляють у зону АТО, у розмірі 10 тис. грн на місяць після всіх відшкодувань. Якщо його зарплата перевищувала цю суму – виплати повинні бути на рівні такої зарплати. За її словами, також потрібно чітко визначити одноразові та щомісячні грошові компенсації у разі поранення, в залежності від ступеню його тяжкості; а також у разі втрати працездатності або загибелі військовослужбовця. Держава повинна видавати військовим відповідні іменні страхові поліси зі страховими виплатами, додала експерт.
Адвокат з "Адвокатського бюро Огійчука» Олег Огійчук наголосив, що з кожним громадянином, якого призивають до лав Збройних сил, Національної гвардії, МВС або прикордонної служби, а тим більше - у зону АТО, має бути укладено договір.
Адвокат презентував розроблений ним проект договору. У проекті пропонується визначити порядок підготовки призовників та максимальний термін перебування в зоні бойових дій, графік ротації військовослужбовців, якого МОУ або МВС зобов’язуються дотримуватись. За виконанням цього договору мають стежити зазначені вище громадські комісії та органи прокуратури. Огнійчук зауважив, що у договорі визначається також питання оплати для військовослужбовців та надання їм необхідного комплекту захисту.
У прес-релізі також сказано, що необхідно посилити кримінальну відповідальність за корупційні дії та порушення чинного законодавства з боку співробітників військкоматів, чиновників МОУ, керівників військових частин і частин забезпечення, змінивши і доповнивши відповідні статті Кримінального кодексу. Громадські організації вимагають провести розслідування фактів фальсифікацій, пов'язаних з підміною місця дислокації частин, установкою помилкового діагнозу в разі поранення та інших фактів.
Від Генеральної прокуратури учасники конференції вимагають суворої перевірки всіх фактів корупції або використання службового становища та покарання винних.
Також активісти вимагають розслідування всіх фактів та обставин поранення або загибелі військовослужбовців; прийняття відповідних заходів у разі виявлення фактів загибелі солдатів через недбалість або непрофесіоналізм їх командирів або посадовців Міноборони.
Крім того, громадські організації вимагають розслідувати факти корупції у центральних органіка влади (Кабінеті міністрів, Міністерстві оборони, Міністерстві фінансів) та частинах забезпечення. «Необхідно перевіряти і судити продажних чиновників та бізнесменів, що завищують ціни, роблять фіктивні поставки та наживаються на армії, за законами воєнного часу, змінивши і доповнивши відповідні статті Кримінального кодексу», - заявили представник громадськості.
Також громадські організації просять якнайшвидше внести зміни до наказу Міністерства оборони України № 45 від 31.02.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10. 2004 № 1444, а саме в норму №23, що стосується військового спорядження. Тобто додати до переліку: каску кевларову, бронежилет відповідного класу, тепловізор або прилад нічного бачення, наколінники, налокітники, тактичні окуляри, нічний приціл, спальний мішок та каремат, жилет розгрузочний, плащ-накидка від дощу, тактичні рукавиці.
