Київ. 19 листопада. УНІАН. В Україні замовчується 80% фактів катувань і жорстокого поводження правоохоронців з громадянами.
Про це дослідник Amnesty International в Україні Хеза Макгіл заявила під час прес-конференції УНІАН.
Експерт навела дані МВС України про те, що за останні 8 місяців до органів внутрішніх справ надійшло 987 скарг про катування з боку правоохоронців, проте, за її словами, ці показники не відображають реальний стан справ щодо тортур в міліції, оскільки “80% випадків катувань та фактів жорстокого поводження з боку правоохоронців замовчується”, тому що жертви не вірять у те, що їхні ці міліціонери будуть покарані.
Також Макгіл наголосила, що політична важливість справи екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко не має відволікати від проблеми катувань громадян правоохоронцями.
“ЄС зосередив свою увагу на справі Юлії Тимошенко, її справа дійсно підкреслює брак справедливого суду в Україні, але політична важливість цієї справи не повинна затінювати системні проблеми, а саме те, що тисячі українців щороку піддаються тортурам з боку міліції”, - зазначила дослідниця.
Разом з тим експерт додала, що протягом минулого року в Україні було досягнуто прогресу у запобіганні катуванням у правоохоронних органах.
«Ось вже рік, як в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс, і новий законопроект про прокуратуру передбачає радикальні зміни в цьому органі, успадкованому від Радянського Союзу. Новий кодекс покращує правові гарантії для затриманих, наприклад, надає доступ до правової, медичної допомоги, а також чітко визначає те, що досудове затримання може бути використано лише у виняткових випадках», - сказала Макгіл.
У свою чергу директор Представництва Amnesty International в Україні Тетяна Мазур зауважила, що українська влада досі не створила Державне бюро розслідувань.
“Кримінальний процесуальний кодекс передбачає створення Державного бюро розслідувань для розслідування злочинів, скоєних суддями, співробітниками правоохоронних органів та високопосадовцями. Бюро має бути створене протягом 5 років з моменту введення в силу Кодексу. Створення такого Бюро потенційно може підвищити ефективність розслідування заяв щодо катувань, ліквідувавши конфлікт інтересів, притаманний ролі прокуратури. Проте жодного прогресу на шляху до створення Бюро досі немає, а жертви зловживань з боку міліції не можуть дозволити чекати ще 5 років”, - сказала Мазур.
Голова Департаменту з питань зовнішньої політики ЄС, Amnesty International Девід Ніколс наголосив, що, “незалежно від того, чи буде підписана Угода про асоціацію між Європейським союзом та Україною, чи ні, ЄС неодноразово зазначав про те, що підніматиме питання порушення прав людини у тих країнах, з яким він підтримує контакти, і буде вимагати подальшого реформування системи, яка б забезпечувала захист прав людини”.
Також він додав, що “буквально було заявлено, що ЄС зробить питання прав людини центральним у своїх взаємовідносинах з усіма іншими державами. Рішучість ЄС лежить в основі його зовнішньої політики і політики ЄС щодо його сусідів, в якій сповідується принцип: чим тісніша інтеграція, тим більше поваги має приділятися захисту прав людини. Таким чином самі переговори про укладення Угоди про асоціацію є додатковою і доброю нагодою для того, щоб можна було це питання повсякчас піднімати і на ньому наголошувати. Для нас було дуже важливо, щоб до Порядку денного асоціації включалася вимога механізму незалежного розслідування справ за фактами порушень прав людини у правоохоронних органах.
Водночас він висловив стурбованість з приводу того, що “ця вимога і системні проблеми, які існують у зв'язку із застосуванням катувань і жорстоким поводженням, не були на політичному рівні підтримані, як пріоритет дій ЄС, і не були підтримані на найвищому рівні”.
