Київ. 29 жовтня. УНІАН. Експерти заявили про нагальну необхідність реформування існуючої державної політики в сфері сприяння розвитку малого та середнього бізнесу на місцевому рівні в столиці.
Про це йшлося на прес-конференції в УНІАН, де було презентовано аналітичний звіт Фундації «Відкрите суспільство» щодо оцінки впливу київської цільової програми сприяння розвитку малому і середньому підприємництву (МСП) на 2011-2012 роки, та яка пройшла за участі зокрема, директора Фундації Івана Сікори, народного депутата України Ксенії Ляпіної, представників малого та середнього бізнесу столиці.
Аналітичний звіт було підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Розробка пропозицій до публічних політик щодо бюджету Києва".
Згідно зі звітом Фундації, лише за одним з шести напрямків Програму виконано, а саме - спрощення започаткування бізнесу. Також відзначено частковий позитив і зрушення за двома напрямками - про забезпечення бізнесу і соціально спрямованих заходів.
“На жаль, Програма, яка є в Києві, не виконала своїх завдань. І на жаль, практика ручного керування політикою сприяння малому та середньому бізнесу продовжується. І якщо ми кардинально не змінимо ситуацію, то й не очікуємо нічого доброго від існуючої політики в цій сфері... Ми вважаємо, що треба реформувати державну політику, яка спрямована на сприяння розвитку малого та середнього підприємництва”, - заявив Сікора.
За його словами, окрім десятиразового скорочення обсягів підтримки з міського бюджету, майже на чверть зменшилась кількість фондів підтримки підприємництва та кредитних спілок. Програма 2011-2012 років задовольнила потреби лише 42 підприємств при тому, що на початок 2013 р. в столиці діяло понад 75 тис МСП, тобто менше 0,1% від кількості МСП в столиці. Він зауважив, що громадськості залишається невідомими не тільки критерії відбору цих підприємств, а й найменування.
Сікора зазначив, що ринок МАФів продовжує перебувати в умовах невизначеності. За його словами, виникнення посередника між владою та підприємцями у вигляді КП “Світоч”, з яким безпосередньо власники МАФів мають укладати договори, сприятиме тінізації ринку та продовженню практики “рейдерства” та “ручного керування”.
Також зазначалось, що проект нового нормативного документа щодо розміщення МАФів не покращить ситуацію, бо за словами Ляпіної, є “черговою фікцією”.
Ляпіна зазначила, що проблема МСП стосується не тільки Києва, а всієї України і нагадала про нещодавно оприлюднений рейтинг країн щодо бізнес-клімату, в якому Україна врешті трохи піднялась у позиції і обігнала Папуа Нову Гвінею. Але, як звернула увагу народний депутат, це відбулося лише завдяки державній політиці щодо спрощення процедури оформлення дозвільної документації.
Наразі, за її словами, як в Києві, так і в інших містах України, влада ставить на вирішення проблеми не ті, “які болять підприємцям”. “А ті, які болять — не ставляться і не вирішуються”, - наголосила Ляпіна.
Вона розкритикувала відсутність інноваційних підходів в розбудові МСП. “А щодо фінансування — це взагалі загальноукраїнський цирк. Причому це вже довго триває: і за попереднього уряду, і за цього. Цирк полягає в тому, що виділяються кошти, яких може вистачити на охоплення десятих відсотка малих підприємств, я вже не кажу про підприємців-фізичних осіб. В таких умовах, при такому охопленні, які ти публічні заяви не роби, буде завжди сто відсотково корупція від першого до останнього кроку”, - заявила народний депутат.
Щодо нинішнього становища МСП Ляпіна сказала, що ніякої мови про розвиток такого бінесу не може йти: “Це гра зараз така, хто кого обманює... В цій грі малий бізнес постійно як на війні. Десь виграє, коли обдурить місцеву владу або комусь взятку сплатить. Але це не європейський спосіб розвитку і взагалі не спосіб розвитку”.
Сікора озвучив пропозиції від бізнесу, серед яких зокрема, забезпечення відкритості та прозорості, доступності інформації, в тому числі і в частині фінансування заходів на підтримку МСП, і в частині об’єктів нерухомого майна та земельних ресурсів та конкуретного механізму їх продажу чи оренди; збільшення кількості осіб, яким надається допомога; розширення кількості банківських установ, задіяних в Програмі підтримки; посилення звітності про результати Програми.
