Київ. 1 жовтня. УНІАН. Немає гарантії підписання Угоди про асоціацію України та ЄС у листопаді на Вільнюському саміті «Східного партнерства», бо українська влада досі не вирішила «питання екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко».
Про це заявив український національний координатор Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» Олександр Сушко під час прес-конференції в УНІАН, на якій експерти презентували свої висновки щодо актуального стану виконання Україною умов підписання Угоди про асоціацію з ЄС на самміті у Вільнюсі у листопаді. Громадський моніторинг ініційований Міжнародним фондом "Відродження".
Сушко зазначив, що на сьогодні є певний прогрес, зокрема, в ухваленні Верховною Радою необхідних змін до законодавства.
Крім того, за його словами, як реакція на неконструктивний тиск з боку Росії, в Україні сформувався консенсус політичних еліт щодо пріоритетності виконання заходів, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Водночас Сушко наголосив, що на сьогодні немає впевненості, що позитивні тенденції і наявні досягнення є достатніми для того, аби гарантувати підписання Угоди у листопаді.
«Ситуація наразі дозволяє різні інтерпретації, наскільки "відчутним" є наявний прогрес, чи є склянка радше напівпорожньою, чи все ж радше напівповною», - додав він.
За словами експерта, ступінь “відчутності” прогресу оцінюватиме Рада ЄС, яка складається з представників усіх держав-членів. Він зазначив, що з кінця вересня працює робоча група ради, а вже 21 жовтня Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ розгляне питання, чи підписувати Угоду з Україною, а у разі розбіжностей у позиціях, рішення ще може бути прийнято на наступному засіданні 18 листопада (за 10 днів до Вільнюського саміту).
«Ніяких рішень в ніч перед самітом ніхто приймати не буде, тому треба зрозуміти, що час обмежений», - зазначив він.
Разом з тим Сушко підкреслив, що «як би ми до цього не ставилися, але питання Юлії Тимошенко залишається ключовим - воно набуло такого рівня символізму для європейських еліт, що безвідносно до оцінки її політичної діяльності, до її рішень, до обставин, які призвели до її нинішнього становища, на сьогоднішній день її справа виглядає символом вибіркового судочинства, і якщо українська сторона не зробить хоча б очевидних кроків до розв’язання цього питання протягом найближчих тижнів, то шанси на укладення Угоди про асоціацію є невисокими».
Своєю чергою заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий зазначив, що «без вирішення питання Тимошенко в той чи інший спосіб навряд чи ми можемо сподіватися на введення в дію цієї угоди».
Він додав, що «підписання (Угоди про асоціацію) також великою мірою залежать від вирішення цього питання, і хоча ми не ностардамуси, але складається враження, що це питання має шанс на вирішення до Вільнюсу».
Чалий наголосив, що важливий момент – виконання критеріїв, які необхідні для підписання угоди. «Ми відчуваємо, що позиція Брюсселя серйозно коригується - є більш сприятлива зараз, більш відкрита лінія ЄС на підписання угоди, але це не гарантовано на 100%», - додав він.
Чалий висловив переконання, що «в першу чергу своїми діями не стільки українська влада, як Російська Федерація певним тиском на Україну створила сьогодні в Брюсселі такий фон, який з одного боку викликає занепокоєння в деяких країнах ЄС, а з іншого підштовхує ЄС до більшої відкритості в питанні «Східного партнерства».
«Ми свідомі того, що сьогодні рішення щодо підписання угоди не буде залежати від наших оцінок, а буде залежати, в першу чергу, від політичних рішень в країнах ЄС, але далі потрібно буде вести роботу з імплементації угоди», - сказав він.
Експерт підкреслив, що моніторинг виконання Угоди про асоціацію ЄС має бути розпочатий відразу після її підписання.
«І це пропозиція від нашого громадського моніторингу, щоб цю прозицію розглянули і в Києві, і в Брюсселі, і ввели відразу з моменту підписання угоди постійний моніторинг», - додав він.
Крім того, Чалий зазначив, що головним позитивом у сфері реформування виборчого законодавства стало призначення виборів (на 15 грудня ц.р.) у п’яти округах, у яких на минулорічних парламентських виборах не було обрано депутатів-мажоритарників.
За його словами, разом з тим, нерозв’язаною залишається проблема двох депутатів-мажоритарників, позбавлених мандатів за сумнівними рішеннями суду – більше того, до них додався ще один депутат.
Експерт зауважив, що також на підставі «спірного» рішення Конституційного суду відкладено вибори мера Києва та депутатів міськради.
