Київ. 29 серпня. УНІАН. Із 31 законопроекта, зареєстрованого урядом у Верховній Раді протягом парламентських канікул, третина, тобто 8, мають корупційні ризики.
Про це голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Віктор Чумак (фракція «УДАР») заявив на прес-конференції в УНІАН на тему: “Чи є корупційні ризики в урядових законопроектах?”
Він повідомив, що громадська антикорупційна експертиза урядових законопроектів проводиться Центром політичних студій та аналітики спільно з Комітетом ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. За словами Чумака, відповідно до законодавства, саме очолюваний ним парламентський комітет має проводити антикорупційну експертизу законопроектів. При цьому голова комітету додав, що для проведення таких експертиз була створена Громадська експертна рада.
При цьому Чумак наголосив, що в аналізі урядових законопроектів немає «жодної політики». За його словами, в першу чергу аналізувалися законопроекти Кабміну, які стосуються суспільно важливих сфер, тому що на минулій сесії парламент ухвалив 76% законопроектів, які подавав уряд.
Чумак зазначив, що аналізувалися ті законопроекти, які мають шанс бути ухваленими в парламенті. Він наголосив, що у понеділок, 2 вересня, на засіданні Погоджувальної ради лідерів фракцій та голів парламентських комітетів надасть народним депутатам результати аналізу урядових законопроектів щодо корупційних ризиків.
Голова комітету нагадав, що перед початком роботи парламенту нинішнього скликання було проаналізовано більш як 5 тис. чинних законів.
«Десь приблизно 700-800 законів - це дійсно ті закони, які необхідно суспільству, які регулюють певні сфери суспільного життя, а приблизно така ж кількість законів - це просто декларації, які нічого не регулюють, а все інше - це той масив актів, які вносять зміни до законів, які регулюють економічні відносини для того, щоб встановити певні преференції для окремих бізнесів і територій, окремих груп, тобто ті, які створюють ті самі корупційні дірки», - сказав Чумак.
Співголова Громадської експертної ради, директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран зазначив, що експерти виявили три тенденції у створенні корупційних схем. За його словами, у всіх законопроектах «процедури отримання послуг в органів влади ускладнюються, а відповідно це створює сприятливе корупційне середовище».
Він також наголосив, що у законах свідомо залишають правові прогалини або протиріччя, які на практиці громадяни та підприємці для того, щоб «узгодити», будуть змушені давати хабарі чи інші «подяки» чиновникам, бо інакше просто не зможуть працювати.
За словами Тарана, ще одна тенденція – чиновникам надаються широкі та нечіткі повноваження, що потенційно призводить до зловживань, які в основному неможливо оскаржити навіть у суді.
«Все це свідчить про те, що українські чиновники у своїх законопроектах замість того, щоб покращувати життя громадян та бізнесу, насправді його ускладнюють», - підкреслив експерт.
За його словами, «прийняття цих законопроектів призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в країні, а деякі з них вдарять по кожному конкретному громадянину».
Експерт Центру політичних студій та аналітики Андрій Марусов повідомив, що, зокрема, законопроект № 2303а “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України із питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні”, яким Фонду держмайна України надаються одночасно регулятивні та контролюючі повноваження, котрі “є нечіткими та створюють серйозні корупційні ризики”.
Він зазначив, що законопроектом № 3077 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах” передбачається надати посадовим особам “надто широкі повноваження, користуючись якими, вони зможуть не допускати учасників до приватизації малих держпідприємств та змушувати покупців брати участь у корупційній схемі”.
Марусов також додав, що законопроектом № 3095 “Про державне регулювання у сфері енергетики” не вказано, якими підставами має керуватись НКРЕ при виборі розміру штрафу за неналежне подання інформації чи документів, тобто фактично створюються передумови для ситуації, коли порушник може пропонувати уповноваженій особі хабар для вибору найменшого розміру штрафу.
Крім того, експерт повідомив, що у законопроекті № 3102 щодо внесення змін до законодавства про безпечність харчових продуктів не зазначено умов, за яких посадова особа має право тимчасово припиняти виробництво харчових продуктів. У законопроекті № 3079, яким передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку експертів, чиновникам надаються надто широкі повноваження і передбачається передати на розсуд відповідного центрального органу влади визначення обсягу покарань для підприємств від 990 до 6990 неоподатковуваних мінімумів.
Марусов також повідомив, що в законопроекті № 3086 щодо ліцензування окремих видів діяльності передбачається, що посадові особи Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Мінагрополітики та продовольства можуть тлумачити норму щодо порушень таким чином, щоб змусити підприємців “брати участь у корупційній схемі”.
Експерти зазначають, що у законопроекті № 3107 стосовно змін до законодавства щодо управління об’єктами держвласності міститься колізія щодо приватизації майна.
Також Марусов повідомив, що в законопроекті № 3067 щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху також містяться колізії, які вносять плутанину у законодавство.
“Це створить додаткові можливості для інспекторів ДАІ вільно трактувати норми законодавства і спонукати порушників цих норм до хабарів аби отримати найлегше покарання”, - вважає він.
