Київ. 18 квітня. УНІАН. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у Києві презентувала доповідь "Що не дозволено - те заборонено: як пригнічують громадянське суспільство у Білорусі" щодо ситуації з дотриманням права на свободу мирних зібрань у цій країні.
Про це під час прес-конференції в УНІАН повідомила дослідник Amnesty International по Білорусі Хеза МакГілл.
"За останні 20 років влада Білорусі значним чином придушила усі прояви громадянського суспільства шляхом позбавлення людей можливості висловлювати їх погляди, брати участь у суспільних дебатах та зрештою виступати у якості органу контролю за владою", - зазначила Х.МакГілл.
За її словами, представники Amnesty International не змогли провести презентацію доповіді у Білорусі, оскільки з 2003 року їм відмовляють у реєстрації відділення у цій країні, а функціонування незареєстрованої організації у Білорусі є серйозним правопорушенням, яке тягне за собою тяжкі наслідки. Тому, як повідомила Х.МакГілл, Amnesty International змушена представляти доповідь щодо Білорусі в Україні.
Вона наголосила, що у доповіді Amnesty International аналізує законодавство, що регулює свободу мирних зібрань та об'єднань, а також фіксує факти порушень цього права, з якими стикнулися правозахисники, члени профспілок, екологічні активісти та представники секс-меншин.
Так, за її словами, люди, які намагаються зареєструвати у Білорусі незалежні організації будь-якого типу, стикаються із суворим законодавством та чиновниками, які вчиняють дії, спрямовані на недопущення реєстрації нових громадянських інституцій.
Х.МакГілл підкреслила, що з 2000 року у Білорусі не було зареєстровано жодної нової політичної партії через суворі реєстраційні вимоги, а члени незалежних профспілок стикаються з дискримінацією на робочих місцях.
Окрім того, за її словами, учасників мирних протестів у Білорусі часто засуджують до виплати штрафів або короткострокових ув'язнень за порушення закону щодо проведення масових заходів чи за дрібні правопорушення, навіть такі, як лайка у публічному місці. Х.МакГілл підкреслила, що закон виписаний таким чином, щоб максимально не допустити проведення масових заходів.
"Організатори акції мають самі оплачувати прибирання території, оплачувати дії міліції та швидкої допомоги", - додала експерт.
Вона також наголосила, що у Білорусі маршем чи протестом можуть кваліфікувати навіть дії однієї людини.
"Білорусь повинна дозволити своєму народові вільно та без репресій висловлювати свої погляди. Білоруська влада повинна переглянути всі президентські укази і закони, що стосуються реєстрації та діяльності неурядових організацій, і забезпечити повагу права на свободу мирних зборів та об'єднань з боку посадовців", - резюмувала правозахисник.
Х.МакГілл додала, що ця доповідь у першу чергу адресована Президентові Республіки Білорусь Олександру Лукашенко та посадовцям Європейського Союзу.
