Київ. 15 квітня. УНІАН. Європейський суд з прав людини у своєму рішення у справі "Вєренцов проти України" визначив, що затримання на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій" є порушенням європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Про це голова організації-члена Української Гельсінської спілки з прав людини «Інститут «Республіка», експерт Всеукраїнської ініціативи "За мирний протест!" Володимир Чемерис повідомив під час прес-конференції в УНІАН.

"Європейський суд досліджував, чи існує в Україні закон, який би визначав порядок проведення мітингів та демонстрацій і встановив, що такого закону немає. Тобто, це означає, що будь-які затримання українських громадян під час мітингів за статтею 185-1 адміністративного кодексу України є порушенням статті 11 європейської конвенції про права людини", - зазначив правозахисник.

Відео дня

За його словами, таке рішення Європейський суд з прав людини ухвалив 11 квітня 2013 року, і якщо протягом 30 днів українська влада не скористається своєю можливістю оскаржити його, то, відповідно до статті 17 закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", яка визначає рішення Євросуду джерелом права у державі, воно повністю набуте чинності.

В.Чемерис наголосив, що після повного вступу у дію зазначеного рішення ЄСПЛ правозахисні організації будуть активно розповсюджувати його в судах для якнайшвидшого інформування про нього судову гілку влади.

Він додав, що даним рішенням Європейський суд визначив, що затримання в державі осіб на підставі статті 185-1 КУпАП є порушенням Конвенції про права людини, окрім того, визначив, що суди зобов'язані надати затриманим у справах про адміністративні правопорушення право на адвоката, на виклик свідків, а також час на ознайомлення зі справами.

За словами В.Чемериса, Європейський суд також закликав Україну реформувати законодавство у сфері забезпечення права на мирні зібрання. Він констатував, що Євросуд у своєму рішенні зазначає, що в державі немає єдиної думки щодо застосування указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 (який встановлює дозвільний характер проведення мирних зібрань і зобов'язує повідомляти про них за 10 днів), окрім того, суд вказує на рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2012 року, яким цей указ визнано не дійсним.

Правозахисник додав, що на даний час в Україні немає закону, який би регламентував право громадян на мирні зібрання, й ініціатива "За мирний протест!" має пропозиції до парламенту щодо ухвалення відповідного документу. Так, за його словами, ініціатива пропонує скасувати статтю КУпАП 185-1, надати громадянам право оскаржувати в апеляційному порядку рішення про заборону мирних зібрань і внести зміни до закону "Про місцеве самоврядування", які б позбавили органи місцевої влади можливості забороняти мирні зібрання.

Разом з тим В.Чемерис висловив стурбованість тим, що це рішення Європейського суду влада може використати для того, щоб знову внести на розгляд парламенту вилучений законопроект №2450, який обмежував свободу мирних зібрань в Україні.

Довідка УНІАН. Олексій Вєренцов 12 жовтня 2010 року організував мирний пікет у Львові з метою привернути увагу до корупції в прокуратурі. Згодом Галицький районний суд міста визнав його у винним за статтею 185-1 КУпАП та призначив покарання у вигляді адміністративного арешту строком на три доби. Відбувши покарання, О.Вєренцов оскаржив рішення в Апеляційному суді Львівської області, який скаргу відхилив.

11 квітня 2013 року Європейський суд з прав людини оприлюднив Рішення у справі "Вєренцов проти України", у якому встановив, що Держава Україна порушила права громадянина, гарантовані статтями 11, 7, 6 європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У зв’язку з цим ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити О.Вєренцову 6 тис. євро моральної шкоди.