Київ. 4 квітня. УНІАН. Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан («УДАР») сподівається на ухвалення найближчим часом закону про мирні зібрання у новій редакції.
Про це він сказав на прес-конференції в УНІАН на тему: «Політична смерть законопроекту 2450 або історія успішного громадського спротиву».
«Нам залишилось допрацювати деякі деталі. Я думаю, що ми дійдемо певної згоди і будемо готові подати цей законопроект найближчим часом. В ідеалі - щоб він був поданий на цій сесії і був зареєстрований у першому читанні», - сказав В.Пацкан.
За його словами, комітет одноголосно ухвалив рішення, що попередній законопроект про мирні зібрання не має права на життя. «Ми вважаємо, що сьогодні суспільству потрібен такий закон, але не в нинішньому форматі і в такій інтерпретації, яка є зараз», - додав депутат.
В.Пацкан повідомив, що налагоджено співпрацю з громадськими організаціями щодо розробки нового законопроекту.
«Ми врахуємо усі напрацювання, що були у двох попередніх законопроектах, разом з рекомендаціями Венеціанської комісії, допрацюємо і подамо його в новій редакції», - сказав В.Пацкан. За словами депутата, на сьогодні сформовано робочу групу з розробки цього законопроекту, яка складається на 60% з представників громадських організацій.
«Ми мусимо так прорахувати всі деталі законопроекту, щоб він пройшов через цю Верховну Раду. Якщо ми до 2015 року не будемо мати чіткі правила гри, то влада може зробити будь-що», - сказав В.Пацкан.
Правозахисник, експерт всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Михайло Каменєв зауважив, що ключовою позицією законопроекту про мирні зібрання є те, що ним не можуть бути встановлені жодні терміни про повідомлення влади щодо проведення мирних зібрань.
«Зараз ми схиляємося до того, щоб викреслити усе зайве із законопроекту про мирні зібрання. Найголовніше - не вписувати жодних термінів, навіть не давати можливості вписати туди терміни «повідомлення про мирні зібрання», - сказав він.
За словами М.Каменєва, при підготовці законопректу необхідно «відсікти всі проблемні моменти з тих напрацювань, що були», і залишити тільки ті пункти, які реально вирішать проблему. «Необхідно розробити такий текст, в якому не буде моментів, які під час голосування викличуть можливість поставити поправку на підтвердження і знищити всі ідеї», - додав він.
«Ми за хороший закон, але тільки якщо ми почуємо від опозиції справді гарантії того, що він не буде деформований у Верховній Раді. Якщо ми таких гарантій не почуємо, звичайно, ми будемо виходити на протести і проти іншого закону», - сказала представниця громадянського руху «Відсіч» Катерина Чепура.
Правозахисник, експерт всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Михайло Лебідь повідомив, що за останні 13 років було 11 законопроектів на тему свободи мирних зібрань.
Він вважає, що після розробки нової редакції законопроекту необхідно дуже добре слідкувати, щоб «нас не кинула більшість у парламенті» при його ухваленні.
За словами правозахисника, голови правління Інституту «Республіка», експерта всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Володимира Чемериса, 118 громадських організацій об'єдналися в ініціативу «За мирний протест!». «Свобода зібрань - це базове право. Якщо ми будемо мати це право, то ми будемо мати право на кампанії по захисту результатів виборів та інші», - сказав він.
Як повідомляв УНІАН, проектом Закону «Про порядок організації і проведення мирних заходів» (№ 2450), який був підготовлений до повторного другого читання парламентом попереднього скликання, пропонувалося зобов'язати організатора мирних зібрань письмово повідомляти органи влади про проведення заходу не пізніше ніж за два робочих дні до його початку.
