Київ. 3 квітня. УНІАН. Депутати Верховної Ради України сьомого скликання займаються латанням дірок, а не комплексним вирішенням проблем у житлово-комунальній сфері, що призводить до гальмування реформи житлово-комунального господарства.
Такі результати дослідження законопроектів у сфері житлово-комунального господарства «Хто і куди веде житлово-комунальну політику України» оприлюднили представники громадянської мережі ОПОРА на прес-конференції в УНІАН.
Координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко відзначила, що у сфері житлово-комунального господарства діють два основні документи, які визначають напрямки реформування, - це Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки і Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (яка щорічно конкретизується Національними планами дій з її впровадження).
За словами Т.Бойко, результати дослідження говорять про те, що виконання обох програм гальмується.
«У цілому, на жаль, ми не спостерігаємо такої тенденції, що житлово-комунальна політика рухається у бік реформи. Кудись вона рухається, відбуваються якісь точкові зміни, але, на наш погляд, латанням дірок не допоможеш величезній проблемі, яка накопичувалася роками», - сказала вона.
За її словами, особливою популярністю у депутатів користувалися законопроекти, які пропонують введення різних мораторіїв на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, введення пені і вилучення житла за борги за платежами за ЖКП.
«Якщо ми проаналізуємо портрет боржника житлово-комунальних послуг, то це далеко не бідні бабусі. Швидше за все, це люди з середнім або вище середнього рівнем доходу, які спеціально не платять за житлово-комунальні послуги, тому що вважають, що вони можуть собі дозволити цього не робити», - додала координатор житлово-комунальних програм ОПОРИ.
Вона уточнила, що частина законопроектів була присвячена питанням компенсації різниці у тарифах.
«Шукаються якісь механізми, яким чином знизити зростання тарифів. Але якщо говорити про комплексний підхід, то, напевно, ми більше маємо думати про те, як запровадити енергозберігаючі заходи, запровадити облік ресурсів на всіх етапах — як на рівні будинку, так і на рівні підприємств», - вважає Т.Бойко.
Разом з тим, менше всього уваги депутати приділили законопроектам у сфері енергоефективності — за скликання таких було лише три.
Т.Бойко також відзначила, що більшість законопроектів, внесених протягом роботи ВР VII скликання, стосуються чинної системи і не передбачають комплексних змін у вирішенні житлової проблеми.
Регіональний координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА Руслана Величко повідомила, що з початку роботи ВР VII скликання до 22 лютого 2013 року депутати внесли 73 законопроекти і проекти постанов, які стосувалися містобудування (25 проектів), тарифів на ЖКП (21), житла (9), будівництва (8), землі (3), оренди і концесії (2).
Найбільш активними авторами були Спиридон Кілінкаров (КПУ), який очолює профільний комітет, і позафракційний Сергій Міщенко (по 8 законопроектів), 5 законопроектів вніс Володимир Яворівський (БЮТ).
Р.Величко відзначила, що у роботі ВР VII скликання активно продовжилася практика внесення в автори законопроектів лідерів фракцій.
Згідно з дослідженням, найактивніше вносили законопроекти у сфері ЖКГ Партія регіонів (20 документів) і БЮТ (16 законопроектів). Позафракційні депутати внесли 12 законопроектів, КПУ — 10, Кабмін — 7 законопроектів і 3 проекти постанов, «Свобода» - 4 документи, «УДАР» - 3 законопроекти.
Довідка УНІАН. Дослідження законопроектів у сфері житлово-комунального господарства «Хто і куди веде житлово-комунальну політику України» провела громадянська мережа ОПОРА з початку роботи Верховної Ради VII скликання, з 12 грудня 2012 року по 22 лютого 2013 року.
