Київ. 21 березня. УНІАН. В Україні буде створено електронний реєстр хворих на туберкульоз.
Про це заявили учасники прес-конференції в УНІАН, обговорюючи виклики, які стоять перед Україною у сфері боротьби з туберкульозом.
За словами заступника міністра охорони здоров'я України Олександра Толстанова, процес створення такого реєстру вже розпочато.
“Завдяки допомозі фонду Ріната Ахметова “Розвиток України” та інших організацій ми плануємо вже цього року зробити все, щоб електронний реєстр хворих на туберкульоз було створено. Є програмний документ і технічні ресурси. Іншого інструменту для контролю та ефективного використання ресурсів не існує. Було б ідеальним ввести єдиний реєстр усіх хворих в Україні. Але тут є два моменти. По-перше, безумовно, захист персональних даних. По-друге, згода самого пацієнта, яку отримати не так вже й просто.”, - сказав О.Толстанов.
Фахівець із контролю над інфекційними захворюваннями Всесвітньої організації охорони здоров'я Ігор Перегинець звернув увагу, що Україна за багато років незалежності не мала ресурсів, щоб створити сучасну систему управління медичними даними.
“У нас досі використовуються паперові носії інформації. Це ускладнює процес управління. Облік даних - це ключовий інструмент для планування державних програм. Однією з ключових рекомендацій Україні від Всесвітньої організації охорони здоров'я було налагодити систему управління даними в програмі протидії туберкульозу. За допомогою міжнародних партнерів розроблено електронний інструмент управління даними про хворих на туберкульоз. Це дозволить побачити реальну картину щодо захворюваності на туберкульоз”, - сказав І.Перегинець.
Він зазначив, що дані реєстру використовуватимуться для планування програм, і ми дуже сподіваємося, що такий же механізм використовуватиметься в усій системі охорони здоров'я країни, щоб покращити управління процесами. На думку фахівця, електронний реєстр стане важливим економічним інструментом, який дозволить бачити і планувати ресурси ефективніше.
У свою чергу керівник програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Денис Денисенко поділився досвідом упровадження електронного реєстру хворих на туберкульоз у Донецькій області.
“Коли ми починали працювати в Донецьку, ми просто “ловили за руки” лікарів, коли вони намагалися маніпулювати даними про те, що “все добре” й показники захворюваності знижуються. Сенс цієї системи, окрім планування лікування, отримати правдиві дані. Дуже важливо, щоб лікарі не могли вносити зміни, після отримання тієї або іншої картини. Всі дані приходитимуть до центру. На рівні регіонів відкоригувати картину не буде можливості. Наш співробітник уже розвозить у регіони ключі доступу, які не дозволять маніпулювати даними. Це для нас дуже важливо”, - сказав Д.Денисенко.
Водночас він підкреслив, що лікарі-фтизіатри є заручниками самої системи – якщо вони показують високі показники захворюваності їх можуть карати.
«Важливо виглядати добре. Згоден, що в країні спостерігається стабілізація, динаміка позитивна. Але зараз, при покращенні діагностики, показники захворюваності повинні зростати. Ми почали виявляти туберкульоз швидше, достовірніше і в принципі виявляти. І тут важливо переглянути підхід до оціночних показників. Не штрафувати лікарів за рейтингові показники, а за якість їхньої роботи, за якість діагностики, лікування, але не за захворюваність у країні загалом. За неї, по суті справи, медики не несуть відповідальності, оскільки туберкульоз це соціальна проблема», - зазначив Д.Денисенко.
Він підкреслив, що дані про ситуацію з туберкульозом повинні бути “максимально достовірними при мінімальному втручанні лікарів на регіональному рівні, щоб не було маніпуляцій із даними”.
“Електронний реєстр є формою з різними даними хворого на туберкульоз: персональні дані, схема лікування, скільки та які препарати він приймає, чи переривав хворий лікування тощо. Це важливо і для лікуючого фтизіатра, й безперервності лікування, якщо людина переїздить на нове місце проживання. Система передбачає неможливість входу в систему для коригування даних. Функціонуватиме персональна система кодів, яка буде надійно захищена, дані про пацієнта закриті, фтизіатри матимуть лише певний рівень доступу. На кожному рівні буде своя відповідальність. Система дозволяє відстежувати чи вносилися зміни після того, як вона була впроваджена. Будь-який моніторинговий візит, зовнішній контроль визначить, хто і як вносив зміни, наскільки достовірна інформація”, - сказав Д.Денисенко.
