Київ. 19 листопада. УНІАН. Найбільше депутатських запитів за нинішнього скликання Верховної Ради подали депутати від Партії регіонів, але найякісніші запити подавали депутати від менш чисельних фракцій.

Про це свідчать презентовані під час прес-конференції в УНІАН результати дослідження 10 тис. 383 депутатських запитів, направлених народними депутатами впродовж 2007-2012 років, яке провела моніторингово-аналітична група «ЦИФРА».

Як зауважив керівник МАГ «ЦИФРА» Назар Бойко, метою моніторингу є спроба встановити, яким чином цей інструмент контролю використовується народними депутатами, депутатськими фракціями, групами депутатів, комітетами, а також індикатором яких політичних процесів він може виступати.

Відео дня

Презентуючи результати дослідження, Н.Бойко зауважив, що найбільша кількість запитів направлялась до Генеральної прокуратури України, Кабінету міністрів України та міністерств. Загалом депутатські запити направлялись більш ніж до 200 інституцій, включаючи загальнодержавні та місцеві.

При цьому різноманітність умовних коаліцій депутатів, які подавали спільні колективні депутатські запити, свідчить про співпрацю між депутатами на особистісному рівні, на рівні фракцій чи комітетів у внесенні депутатських запитів, зауважив експерт.

Крім того, він повідомив, що найбільше депутатів, які за 10 сесій проявляли найменшу активність у внесенні депутатських запитів, виявилося у ПР – 137 та БЮТ – 62. Загалом у всіх парламентських фракціях 239 депутатів подали від 0 до 5 запитів.

Н.Бойко також зауважив, що згідно з їхнім дослідженням за минулі роки, зокрема, за період з 2002 по 2006 рік було подано 15 862 депутатських запити, з яких понад 10 тисяч – депутатами-мажоритарниками. «Це свідчить про те, що депутати, які обираються в мажоритарних округах, мають більше мотивації, більше розуміння того, що потрібно підтримувати зв’язок з виборцями своїх громад», - сказав він.

Аналітик МАГ «ЦИФРА» Тарас Фітьо повідомив, що піку активності у внесенні депутатських запитів було досягнуто протягом 7-ї сесії Верховної Ради VI скликання (вересень 2010 – січень 2011). Експерти пояснюють це двома виборчими кампаніями – місцевими виборами та виборами Президента України, які по часу припали саме на цей період.

При цьому депутати з фракції ПР були найактивнішими протягом 3, 7, 8, 9 сесій; з фракції БЮТ – протягом 3 і 7 сесій; з фракції НУ-НС, КПУ та Блоку Литвина – протягом 7 сесії; з фракції «Реформи за майбутнє» – протягом 8 сесії. Крім того, протягом перших 5-ти сесій опозиційні депутати внесли більше запитів, ніж провладні, а протягом останніх 5-ти – навпаки.

Як зазначив Т.Фітьо, депутати з фракції ПР внесли загалом 2 тис. 844 депутатських запити. З цієї кількості 1 тис. 604 запитів є колективними, 1 тис. 232 – продубльованими (коли один і той самий депутатський запит одночасно вноситься до декількох інституцій). Загалом у 2844 запитах сформульовано і відображено 703 унікальні проблеми. У даному контексті звертають на себе увагу показники депутатів із фракцій КПУ та Блоку Литвина, які у порівнянні із колегами з фракцій ПР та НУ-НС – набагато чисельніших – сформулювали у своїх запитах більше унікальних проблем, підкреслив аналітик.

Також він відзначив, що значна кількість запитів не стільки відображає контроль, скільки репрезентує певні інтереси – окремих громадян, місцевих громад, приватних організацій та установ тощо. При цьому, загалом соціальних депутатських запитів було внесено у 12 разів більше, ніж політичних.

У свою чергу аналітик МАГ «ЦИФРА» Михайло Бойко відзначив суттєву різницю у представлені проблем регіонів, які знайшли своє відображення у депутатських запитах. Так, місто Київ та Київська область найбільше представлені у запитах. Достатньо представленими є також Одеська, Чернігівська, Львівська області. Найменше у депутатських запитах відображено проблем, які стосувались Сумської, Херсонської, Вінницької, Закарпатської, Хмельницької областей. Як відзначив аналітик, найвищий показник по Києву та Київській області можна пояснити фактом фізичної локалізації народних депутатів у столиці та області.

Також експерти відслідкували, проблеми яких областей були відображені та сформульовані у запитах депутатів тієї чи іншої фракції. Зокрема, найбільшу частку запитів щодо Чернігівської області подано депутатами від ПР (415 із 494). Депутати з фракції БЮТ найактивніше діяли щодо Київської, міста Києва, Львівської та Одеської областей; НУ-НС – Київської, Львівської та Одеської областей; КПУ – Одеської та Полтавської областей; Блоку Литвина – щодо міста Києва, Київської та Рівненської областей.

Окремо М.Бойко виділив ТОП-10 депутатів, які внесли найбільшу кількість депутатських запитів: Едуард Прутнік, ПР – 527 запитів, Юрій Кармазін, НУ-НС – 471, Валерій Бондик, ПР – 279, Олексій Плотніков, ПР – 267, Юрій Литвин, Блок Литвина – 261, Євген Царьков, КПУ – 241, Сергій Гордієнко, КПУ – 232, Олександр Чорноволенко, НУ-НС – 196, Володимир Яворівський, «Батьківщина» – 150 та Вікторія Дем’янчук, КПУ – 140.