Київ. 3 жовтня. УНІАН. Представники українського медіа-ринку пропонують учасникам виборчого процесу та кандидатам у народні депутати підписати декларацію про принципи інформаційної політики, розроблену за ініціативи Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ).
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила почесний голова НАМ Тетяна Лебедєва.
За її словами, декларацію вже підтримали 11 асоціацій та неурядових організацій, що опікуються проблемами незалежних медіа, серед яких ті, які займаються видавництвом періодичної преси, електронними ЗМІ, телерадіомовленням.
Т.Лебедєва зазначила, що дуже часто після виборів ухвалюються закони, які погіршують умови роботи медіа, доступ до інформації, погіршують умови для медіа як бізнесу.
“Саме тому виникла ідея на цьому етапі підписати з політичними партіями й окремо кандидатами декларацію учасників виборчого процесу та кандидатів у народні депутати про принципи інформаційної політики. У документі немає нічого такого, що б протирічило діючому законодавству або існуючим європейським стандартам у сфері медіа, тут немає нічого лобістського, тобто, немає ніяких вимог, які б покращували умови діяльності одних за рахунок інших. Тобто, це загальні принципи, але вони сформовані достатньо чітко. І саме головне, що ми не просто пропонуємо політикам і політичним силам погодитись і підписати ці принципи, але й будемо моніторити, як буде виконуватись ця декларація”, - сказала Т.Лебедєва.
Директор асоціації «Телекомунікаційна палата України» Костянтин Грицак додав, що передбачається створити контролюючий комітет чи якийсь інший механізм, який би забезпечив такий моніторинг діяльності і законодавих ініціатив, а також впровадження принципів декларації у життя.
Документ має три розділи: загальні приниципи інформаційної політики; принципи захисту прав журналістів; основні принципи інформаційної політики у сфері засобів масової інформації.
Також є окремий розділ про завдання у сфері інформаційної політики на наступні три роки.
Як заявила головний редактор сайту Mediasapiens.ua (проект «Телекритики») Діана Дуцик, у декларації прописано, що “держава визнає, що підтримання і розвиток демократії потребують вільної, плюралістичної, відповідальної журналістики, основні завдання якої - це інфорумвати суспільство, виконувати комунікативну функцію”.
І дуже важливим у документі, за словами Д.Дуцик, є те, що “держава та політичні сили усвідомлюють, що виконання цих завдань передбачає право журналістів на критичний розгляд їхньої діяльності”.
Також вона повідомила, що є пункт про те, що держава повинна створювати для журналістів необхідні умови для того, щоб вони могли здійснювати свою діяльність, зокрема, доступ без обмежень до професії журналіста, незалежність редакцій та ЗМІ не лише від політичної влади або опозиції, але й від тиску, який можуть здійснювати приватні зацікавлені групи.
Крім того, прописаний у документі захист конфіденційності і джерел інформації працівників ЗМІ.
“У Верховну Раду приходять не лише юристи чи люди, обізнані в законодавстві. Є спортсмени та з інших сфер, і дуже важко зрозуміти, які питання у цій сфері є нагальними, найбільш болючими і найбільш принциповими. Ми кожен у своїй сфері сформували основні положення, без яких дуже важко працювати. І тому ми допомогли – сформулювали головне і принципове у декларації”, - пояснила Т.Лебедєва.
За її словами, документ вже переданий ряду виборчих штабів та політичних сил.
