Київ. 27 вересня. УНІАН. У Києві презентували попередні результати реалізації проекту збереження ще наявної та відродження вже втраченої етнокультурної спадщини Поліського регіону.
Як повідомили на прес-конференції в УНІАН виконавці проекту, Благодійний фонд “Інтелектуальна перспектива” разом із Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф та Фондом ім. Льва Сапєги (Білорусь) реалізовує проект “Сталий розвиток місцевих громад через актуалізацію культурної спадщини”. Проект спрямований на посилення культурного сектору України та Білорусі шляхом відродження та збереження етнокультурної спадщини Поліського регіону.
Директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко зазначив, що Чорнобильська катастрофа, яка вразила майже всю територію Українського Полісся, призвела до занепаду народних культурних традицій, а у зонах обов’язкового відселення – до суцільної їх руйнації. За його словами, фіксація та вивчення традиційної народної культури колишніх мешканців постраждалих населених пунктів є частиною планомірного дослідження Українського Полісся, спрямованого на порятунок і збереження національних культурних надбань України.
У рамках виконання проекту центр у червні 2012 року провів комплексну історико-етнографічну експедицію до населених пунктів Лобачів, Зрайки, смт Володарка Володарського району та Велика Бугаївка, Погреби Васильківського району Київської області, де проживають переселенці із Чорнобильської зони. Усього було опитано близько 250 респондентів, створено більше 130 годин аудіо записів, понад 900 фото, 19 годин відеозаписів з історико-етнографічною інформацією, зібрано 104 предмети музейного значення, які характеризують життя і побут населення постраждалих населених пунктів.
Голова фонду “Інтелектуальна перспектива” Юрій Привалов розповів, що також в ході реалізації проекту було проведене соціологічне дослідження стану культурного сектору Поліського регіону України та Білорусі. Його метою було дослідити знання, зацікавленість та включеність населення Поліського регіону до культурного життя України (Білорусі) загалом та, зокрема, Поліського регіону. У дослідженні взяли участь 800 респондентів по 400 осіб в Україні та Білорусі.
За результатами дослідження виконавці проекту дійшли висновків, що у ситуації щодо культури переважає матеріальний, а не духовний фактор, поп-масова “культура” витісняє народну та високу культуру, відтак у населення деградує ціннісна норма культурного споживання та майбутніх орієнтацій. Також вони з’ясували, що загальний стан культурної сфери Полісся знаходиться на досить невисокому рівні розвитку, як і рівень розвитку культури на національному рівні України та Білорусі. Загалом спостерігається переважно позитивне оцінювання українцями рівня розвитку культурної сфери у порівнянні з оцінками, які давали білоруські респонденти. Натомість білоруси частіше вказували на участь у тих чи інших культурних гуртках та студіях, частіше відвідували різні культурні заходи, які відбувалися у їхніх поселеннях. Основними проблемами, з якими на сьогодні стикається культурна сфера у регіоні, є такими ж, які існують і на загальнонаціональному рівні в Україна та Білорусі: низьке матеріальне забезпечення, відсутність підтримки держави, незацікавленість населення, нестача спеціалістів.
