Київ. 13 вересня. УНІАН. Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко не вірить у можливість прийняття нинішньою Верховною Радою змін до Закону «Про засади державної мовної політики», якими були б ліквідовані ризики для функціонування української мови в державі, її державного статусу.
Про це він сказав під час круглого столу в УНІАН на тему: “Як протидіяти акту Ківалова-Колесніченка?”.
За словами В.Огризка, стає зрозуміло, що “нас просто розігрують”.
“Це типова гра. Група українських науковців переконувала Президента України Віктора Януковича, що не можна такий закон підписувати, але закон на другий день був ним підписаний. Тепер почалися розмови про те, що він буде удосконалений, але фракція Партії регіонів говорить, що вони не збираються цього робити. Отже, з нами граються, нам обіцяють, але цей парламент жодних рішень в цьому плані приймати не буде”, - наголосив В.Огризко.
Він повідомив, що Українська платформа “Собор” пропонує громадським організаціям і громадянам підписати з кандидатами у народні депутати від цієї політичної сили взаємні зобов’язання захищати українську мову.
За словами В.Огризка, також підготовлено проект адміністративного позову щодо визнання незаконними дій Верховної Ради і Президента України під час ухвалення та підписання мовного закону.
Він наголосив на необхідності звернення до судів з такими заявами усіх, хто переймається долею української мови.
Професор кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариса Масенко підкреслила, що всі ті рішення, “які терміново прийняла низка обласних і міських рад сходу і півдня України (йдеться про визнання російської мови регіональною - УНІАН) свідчать про те, що українська мова як державна витісняється, тобто ліквідується на цих територіях”.
За її словами, “практику русифікації сучасного Донбасу хочуть перенести на всю Україну”.
Як вважає філософ, антрополог, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Роман Кісь, “загроза цього закону полягає в тому, що не тільки українська мова, але й мовлення як живий процес спілкування витісняється на околиці, на задвірки суспільного буття”.
Поет, перекладач, дипломат Рауль Чілачава під час круглого столу зазначив, що якби в Україні “громадянський спротив на захист української мови був активнішим, влада мала б більше дослухатися до думки громади, що вона на сьогодні не робить”.
За його словами, в Україні сьогодні є “принаймні, три мови, на які може поширюватись Хартія регіональних мов - це кримчаки, караїми, і може бути кримськотатарська мова як мова репресованого народу”.
“Інші мови в Україні не потребують ніякого державного захисту”, - сказав Р.Чілачава. На його переконання, мовний закон спрямований на знищення української мови.
За словами скрипаля, композитора, культуролога, педагога і громадського діяча Кирила Стеценка, мовний закон - “це політична спекуляція”, котра “лежить у передвиборчій тактиці і в стратегічній загрозі національній безпеці внаслідок зовнішнього управління Україною, оскільки тут розігруються далекосяжні плани фактично поділу України та її анексії по частинах”.
“Все ж таки диктатура не проходить у тих країнах, де народ вже має досвід вільного життя, де є вільний інформаційний простір”, - вважає він.
Координатор громадського руху «Український дім», учасниця голодування проти підписання мовного закону Оксана Неживенко підкреслила, що нинішня влада не прислухалася до тих людей, які голодували біля Українського дому.
Вона наголосила на необхідності продовження протестів.
За її словами, зараз ряд ініціатив втілюються у життя: патронат над вчителями української мови, тобто проведення лекцій, обмін думками на актуальні теми, віршотека – проект, завдяки якому через любов до україномовної поезії поширюється українська мова в маси, а також проект щодо задіяння в побуті української мови.
О.Неживенко повідомила, що коли в супермакетах бачить написи назв продуктів російською мовою, то пише скарги.
За її словами, якщо такий рух буде масовий, то можна буде багато досягти в поширенні української мови.
Як сказала координатор акції “Укрдім. Нова хвиля” Аліна Бондар, під Українським домом триває акція, яка розпочалася 18 липня. За її словами, ті, хто бере участь в акції, розуміють, що “апелювати до влади є безперспективним”, але своїм протестом вони намагаються показати людям, що якщо “вони чимось не задоволені, то вони можуть вийти на вулицю” й одержати підтримку однодумців.
За словами А.Бондар, 9 вересня “було вчинено напад на наш табір, а це говорить про те, що якщо ми комусь заважаємо, то значить, ми вже протидіємо мовному закону”.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики», що викликало хвилю протестів по всій Україні.
Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями.
Закон дозволяє використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в цьому регіоні розмовляє не менше 10% жителів.
10 серпня закон набув чинності.
Після підписання закону Президент України Віктор Янукович доручив створити робочу групу при Кабінеті міністрів з питань підготовки системних пропозицій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні. Головою робочої групи з підготовки нової редакції закону про мови є віце-прем'єр-міністр – міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова.
