Київ. 15 серпня. УНІАН. Автор законопроекту «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», народний депутат від Партії регіонів Сергій Головатий заявив, що підготував цей документ у відповідь «провокативний» закон „Про засади державної мовної політики”.
Про це С.Головатий сказав сьогодні на прес-конференції в УНІАН, де презентував свій законопроект.
С.Головатий назвав прийнятий мовний закон “нікчемним актом з початку свого виникнення, юридичним нулем”. Він зазначив, що цей документ перед ухваленням не пройшов відповідної процедури погодження в парламенті, виписаний і прийнятий в порушення норм Конституції України.
“Цей закон нас відкинув не те що у 1989 рік, він нас закинув на багато далі – до 1989 року, тобто в часи, коли ще не був прийнятий закон „Про мови в Українській РСР”. Але тоді був Радянський Союз. Чи може це бути у державі, яка утворилася саме для того, щоб захистити українців від того нищення, яке вони зазнавали, і хамства?!”, - підкреслив депутат.
С.Головатий зазначив, що саме мовне питання є чинником входження його в політику, і цим питанням він переймається ще з 1988 року, коли брав безпосередню участь в розробці відповідної статті 10 Конституції України щодо статусу української мови в державі.
“Моя формула була опрацьована в такому вигляді, як вона є до сьогоднішнього дня в Конституції, де визначено юридичний статус однієї мови – української: українська мова має статус державної, стосовно інших мов – юридичного статусу вони не мають, вони мають режим застосування. І інші мови - це мови нацменшин, до яких належить і російська мова”, - наголосив С.Головатий.
За його словами, таким чином парламент визначив засади української державної мовної політики статтею 10 Конституції, але у статті 92-й Верховна Рада передбачила, що порядок застосування мов визначається законом, який сама приймає .
“І от відтоді Верховна Рада ухвалила закон, але ухвалила закон не про порядок застосування мов в Україні, а вона зазіхнула на засади, які вже визначені Конституцією. Законопроект Колесніченка-Ківалова називається “Про засади державної мовної політики”. Це не питання простої більшості – визначати засади, це визначила конституційна більшість 28 червня 1996 року. І, починаючи з жовтня 1989, по той день, коли вважається, що був ухвалений закон Колесніченка-Ківалова, в Україні був певний спокій, умовний спокій, ніхто не чіпав цього питання. Але цей мовний спокій порушений через 23 роки після отримання українською мовою статусу державної”, - зазначив депутат.
С.Головатий наголосив, що розроблений ним законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» передбачає верховенство української мови в державі. Документ базується на юридичній практиці та досвіді європейських країн у мовному питанні.
“Я виходжу з того, що українська мова - не тільки мова українського народу, як творця своєї держави, українська мова - це не тільки державна мова, джерелом якого є державне самовизначення української нації, українська мова – це мова громадянства України. І не можна бути громадянином цієї країни, не володіючи мовою”, - наголосив автор законопроекту.
Водночас С.Головатий не зміг спрогнозувати, коли парламент розгляне його законопроект.
“У зв’язку з тим, що я йду з політики, я не хотів і, можливо, я цього не робив би, якби не була провокація, яка була вчинена. Бо я б сам не порушив цей стан латентної шизофренії, в якому перебуває велика частина російськомовного населення у особі українців етнічних... Але має бути адекватна відповідь на маніпуляцію, шахрайство... Це інструмент стратегічної мети, відповідно Росії, до розколу України”, - заявив С.Головатий.
Як повідомляв УНІАН, С.Головатий вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні».
Ним передбачено, що будь-яка інша мова, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації та мов інших корінних народів України, для цілей цього законопроекту є іноземною мовою.
Також С.Головатий пропонує скасувати закон «Про засади державної мовної політики».
Довідка УНІАН. 3 липня Верховна Рада України прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнятий з істотними порушеннями.
Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, не менш як 10% жителів яких говорять цією мовою.
10 серпня закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності.
