Київ. 1 серпня. УНІАН. Координатор виборчих програм ОПОРИ Ольга Айвазовська прогнозує, що кандидати в народні депутати платитимуть виборцям за голос від 50 до 500 гривень.
Таку думку вона висловила на прес-конференції в УНІАН, презентуючи результати четвертого моніторингового звіту за результатами загальнонаціонального спостереження за парламентськими виборами.
«Нам не доповідають, це інформація до якої, є дуже нелегкий доступ, але є очікування від 50 до 500 гривень… ми маємо сумніви, що хтось дасть на руки виборцю більше 500 гривень, хіба що в рамках якихось соціальних програм, законспірованих у виборчих проектах кандидатів», - наголосила вона, додавши, що більша сума може з’явитись хіба що при «виборчій істериці кандидата», який за декілька днів до голосування побачить, що не набирає необхідної кількості голосів.
О.Айвазовська закликала виборців не брати гроші, оскільки це не лише кримінальний злочин, а ще й не раціонально. За її словами, 500 гривень, якщо поділити на каденцію депутата – це 27 копійок в день. «27 копійок за те, що кандидат працюватиме в парламенті й абсолютно не зважатиме на округ, людей… раціональні виборці, які все ж таки думають грошовими вимірами, повинні зрозуміти, що це невигідно. Вигідніше мати депутата, який просто буде відстоювати їх інтереси», - зауважила громадський діяч.
В звіті підкреслюється, що додатковою загрозою для демократичних виборів є підкуп громадян з правом голосу окремими кандидатами чи партіями. Відповідно до даних соціологічних досліджень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 10% громадян України готові продати право вільного вибору за суму, що дорівнює від 50 до 500 гривень, а 17,6% вважають, що це дозволений законодавством і поширений спосіб агітації. Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що підкуп та передвиборча благодійна діяльність кандидатів перетворилися на тренд кампанії. ОПОРА вважає, що підкуп є формою фальшування результатів виборів, яка, за умови збереження негативної практики, матиме вплив на результат волевиявлення громадян.
Серед найбільш поширених способів підкупу активісти ОПОРИ зафіксували подарунки закладам охорони здоров’я, які найбільш масово використовуються потенційними кандидатами в одномандатних мажоритарних округах. Зокрема, Віталій Журавський (округ №66, Житомирська обл.) подарував 41 велосипед для фельдшерсько-акушерських пунктів Радомишльського району; Ігор Рибаков (округ №207, Чернігівська обл.) подарував велосипеди для листонош і ФАПів; депутат Віктор Корж (округ №197, Черкаська обл.) надав спонсорську допомогу у розмірі 200 тисяч гривен медичним закладам. Популярними серед кандидатів є подарунки школам, релігійним громадам.
Встановлення дитячих майданчиків є ключовим трендом липня у виборчій благодійності. Так, Володимир Грабовецький, (округ №86, Івано-Франківська обл.) профінансував встановлення двох дитячих майданчиків у районних центрах Долина та Рожнятів; у Луганській області цілий ряд потенційних кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів відкрили дитячі майданчики: депутат Олександр Кунченко у м. Сєверодонецьк (округ №106); Сергій Горохов – два майданчики у Жовтневому районі (округ №105); Юрій Терніков у Перевальському районні (округ №108).
У м. Київ потенційні кандидати продовжують роздавати продуктові пайки. Однак на сьогодні кандидати змінили тактику – перейшли до адресного рознесення пайків. Списки для надання «адресної допомоги» складають або двірники, або працівники ЖЕКів. Таку роздачу пайків складно виявити та зафіксувати, оскільки автомобілі, на яких розвозять пайки не позначені жодною символікою кандидатів.
В цілому, за словами О.Айвазовсьої, трендом цих виборів є створення благодійних фондів кандидатів, які роздають виборцям продуктові набори, ліки тощо. Вона підкреслила, що такі фонди на сьогодні створені в усіх без винятку виборчих округах України.
За даними моніторингу ОПОРИ, повернення до мажоритарної складової виборчої системи створило надзвичайно широкі можливості для системного застосування потенційними кандидатами насамперед матеріальних стимулів у роботі з виборцями. Фактичний підкуп виборів – зокрема в грошовій формі – свідомо маскується під благодійну діяльність і переважно здійснюється від імені новостворених благодійних фондів. Маючи намір уникнути відповідальності за очевидні правопорушення, потенційні кандидати максимально використовували для проведення благодійних заходів саме довиборчий період, коли вони ще не перебували в статусі «суб’єктів виборчого процесу». Однак відсутність жорстких санкцій у виборчому законодавстві і обмеженість практики застосування норм кримінального законодавства за здійснення підкупу виборців не створює належних запобіжників для масового використання подібної практики у період офіційної виборчої кампанії.
О.Айвазовська зауважила, що поширюється й використання адміністративного ресурсу. Так, здебільшого кандидати від влади та провладні політичні сили, використовують бюджетні кошти для ведення своєї агітації. Зокрема, кроки, зроблені в рамках реалізації соціальних ініціатив Президента, що фінансуються з держаного бюджету, використовуються як агітація владних кандидатів.
Поширюються випадки застосування «чорного піару», лідерами серед такого методу ведення передвиборчої боротьби є мажоритарники. Найбільше проявів «джинси» зафіксовано у місцевих комунальних та державних друкованих виданнях. Найчастіше в такий спосіб висвітлюється діяльність Партії регіонів, «Україна – Вперед!» «УДАРу» і «За Батьківщину».
В звіті зауважується, що передвиборча кампанія у одномандатних округах розгортається навколо господарських проблем місцевих громад та соціальних потреб окремих груп виборців. Майже ніхто із кандидатів-мажоритарників досі не оприлюднив своїх планів щодо законотворчої діяльності. У перебігу передвиборчої кампанії в округах фіксується значна роль місцевих органів влади, оскільки їх сприяння суттєво підвищує ефективність ініціатив кандидатів-мажоритарників.
