Київ. 21 червня. УНІАН. Директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський вважає, що голосування у другому читанні мовного законопроекту буде перевіркою опозиції на відданість національним цінностям.
Про це М.Жулинський сказав в УНІАН під час круглого столу Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка на тему: «Закон України «Про засади державної мовної політики - Балканський сценарій розвалу Української держави».
«Друге читання буде дуже серйозною перевіркою опозиції, чи ця опозиція все-таки стоїть на наших національних пріоритетах і цінностях, чи вона по суті грає свою роль, яка спрямована тільки на те, щоб перехопити владу»,- сказав він, додавши, що суспільство має ставити перед опозицією жорсткі вимоги.
М.Жулинський переконаний, що мовний закон спрямований на русифікацію України.
«Цей закон спрямований на подальшу русифікацію, на розчленування України і це є одним з цільових спрямувань політики Росії і того ж «руського міра»,- додав він.
Професор національного університету «Києво-Могилянська Академія» Лариса Масенко також вважає, що мовний законопроект спрямований на руйнацію Української держави, на розкол населення за мовною ознакою, на загострення і відповідні конфлікти.
Л.Масенко зазначила, що мовний законопроект спирається на Хартію регіональних або міноритарних мов, яку Україна ратифікувала під тиском, зокрема Росії. «Нам німецькі славісти казали, що найбільший тиск з усіх країн в Раді Європи чинили саме на Україну, щоб вона ратифікувала цю Хартію. Коли ми питали, хто саме чинив, нам відповіли, що Росія»»,- сказала вона.
При цьому Л.Масенко зауважила, що сама Росія цю Хартію не ратифікувала, хоча на її території дуже багато мов національних меншин, які зникають. «Я думаю, що ці законопроекти писалися не в Києві, деякі фахівці стверджують, що швидше за все вони писалися в Москві, я з цим цілком погоджуюсь»,- додала вона.
На переконання Л.Масенко, з самого початку було заплановано використати Хартію регіональних мов у зв`язку з неможливістю ввести російську мову в Україні як другу державну, оскільки це передбачало внесення змін до Конституції і для цього необхідно було зібрати 300 голосів народних депутатів. «Навіть ця Верховна Рада не може цього набрати, тому відповідно використали цей європейський документ, тобто знов застосували обман»,- сказала вона.
Л.Масенко сподівається, що ухвалення цього законопроекту у другому читанні буде заблоковано. «Прикро, що вдалося «продавити» цей законопроект. Ми дуже здивовані поведінкою опозиції під час ухвалення законопроекту у першому читанні. Є ще надія, що його заблокують у другому читанні. Суспільство вже збурене, але, на жаль, ситуація зараз така, що можливо його «продавлять» як і Хартію»,- сказала вона.
«Дуже сумно, що група, значно менша за кількістю, російських націоналістів панує в Україні і нав`язує українській політичній нації, нашій більшості цей законопроект, який виконує вказівку сусідньої держави і спрямований на руйнацію нашої держави», - додала вона.
«Законопроект Ківалова-Колесніченко є неконституційним щодо низки положень, суперечить рішенню Конституційного суду, зокрема ст. 20 щодо заявок учнів на використання мови у школі і так само він не відповідає всьому чинному законодавству України і практиці сусідніх держав щодо термінології та щодо офіційної чисельності носіїв мов»,- сказав експерт Центру політико-правових реформ Олексій Курінний.
Як повідомляв УНІАН, 5 червня ВР прийняла у першому читанні законопроект «Про засади державної мовної політики», ініційований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком.
У пояснювальній записці, зокрема, наголошується, що у разі ухвалення законопроекту російська мова стане регіональною у 13 адміністративно-територіальних одиницях України з 27-ми.
За це рішення проголосували 234 з 248 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. «За» проголосували 187 народних депутатів від Партії регіонів, двоє членів фракції НУ-НС, 25 депутатів від КПУ, двоє - від Народної партії, шість членів групи «Реформи заради майбутнього» і 12 позафракційних депутатів.
Пізніше член депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Володимир Каплієнко заявив, що народних депутатів від його групи, картки яких проголосували за мовний законопроект, не було в сесійній залі на той момент.
11 червня народні депутати від "БЮТ-Батьківщини" Юрій Одарченко і Степан Курпіль подали у Вищий адмінсуд позов до парламенту, в якому просять суд визнати за недійсні результати голосування за законопроект «Про засади державної мовної політики» і заборонити профільному комітету Верховної Ради готувати його до розгляду в другому читанні.
За словами С.Курпіля, з`ясувалося, що 5 червня у сесійній залі голосували ті депутати, які перебували на лікарняному, у відпустках. Насправді ж, як відзначив депутат, якщо не враховувати відсутніх, то за скандальний закон проголосували б лише 172 народні депутати. Тобто при ухваленні законопроекту були порушені процедура голосування, норми Конституції, законів.
