Київ. 18 травня. УНІАН. Українські правозахисники заявляють про порушення прав підсудних - колишніх робочих нафтової компанії, обвинувачених у масових заворушеннях у місті Жанаозені (Казахстан) у грудні 2011 року.
Про це керівник Спостережної місії з дотримання прав людини в Республіці Казахстан, провідний експерт Центру громадянських свобод Назарій Боярський заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
Він зазначив, члени місії закликають владу Казахстану докласти всіх зусиль для забезпечення повного й об'єктивного розслідування подій 16 грудня, проведення справедливого й публічного розгляду цих подій незалежним і неупередженим судом та надання правової допомоги підсудним нафтовикам.
Також правозахисники закликали владу Казахстану привести законодавство у відповідність із міжнародними зобов'язаннями, взятими на себе країною у сфері прав людини. Крім того, члени місії закликають міжнародне співтовариство сприяти владі Казахстану у вирішенні цих питань і продовжити спостереження за ситуацією в країні.
Місія працювала в Казахстані 23-30 квітня 2012 року, члени місії відвідали міста Алмати, Актау і Жанаозен із метою оцінити дотримання таких фундаментальних прав людини: свобода мирних зібрань, свобода слова, свобода асоціацій та право на справедливий суд.
Члени місії були присутніми на судових засіданнях, відстежували хід проведення мирних зібрань, інтерв'ювали представників органів державної влади й громадських активістів, проводили опитування потерпілих під час грудневих подій і родичів підсудних нафтовиків, вивчали думки населення Алмати, Актау і Жанаозена.
За результатами оцінки грудневих подій у Жанаозені та судових процесів над нафтовиками члени місії висловили стурбованість у зв'язку з такими фактами: інформаційна закритість зі сторони акімата м. Жанаозен і місцевої поліції стосовно членів місії; заляканість жителів Жанаозена у зв'язку з подіями 16 грудня 2011 року, їх небажання давати свідчення членам місії, обгрунтоване можливими переслідуваннями зі сторони органів влади; інтенсивність проведення судового процесу над нафтовиками (судові засідання тривають по 7-8 годин, із перервою на обід кожного робочого дня; у зв'язку з чим самим підсудним та їхнім захисникам не вистачало часу для підготовки лінії захисту, враховуючи, що матеріали справи містяться більш ніж у 100 томах).
Крім того, учасники місії стурбовані відмовою суду в розгляді заяв підсудних про застосування до них тортур і жорстоке поводження, психологічний і фізичний тиск (включаючи побої, спричинення задухи і загрози згвалтування або завдання шкоди родичам).
На думку правозахисників, ці дані вимагають ретельного додаткового розгляду незалежними державними органами, оскільки можливість застосування тортур і жорстокого поводження до підсудних на етапі попереднього слідства ставить під сумнів справедливість суду загалом; відмова судді в задоволенні клопотання про заміну стосовно підсудного Єсенгельди Абдрахманова запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою у зв'язку з діагностуванням у нього туберкульозу; велика кількість анонімних свідків, які надають свідчення проти підсудних; притягнення до відповідальності за перевищення влади або посадових повноважень лише п'яти поліцейських (судовий процес триває), враховуючи кількість потерпілих (близько 70 осіб) і вбитих (17 осіб).
При цьому члени місії зазначають, що в Казахстані існує дозвільний порядок проведення мирних зібрань, який влада часто використовує для обмеження права громадян збиратися. За даними правозахисників, також влада систематично перешкоджає діяльності опозиційних громадських об'єднань і партій. Більшість працюючих у Казахстані засобів масової інформації контролюються урядом - або безпосередньо, або через афільовані бізнес-структури.
Як повідомляв УНІАН, у грудні 2011 року внаслідок зіткнень між колишніми робочими нафтових компаній і поліцією в Жанаозені загинули, за офіційними даними, 17 осіб, близько сотні зазнали поранень.
Заворушенням передував багатомісячний страйк працівників нафтових компаній, незадоволених розмірами своїх зарплат. Судом цей страйк був визнаний незаконним, його учасників звільнено. При цьому, за словами очевидців, головними призвідниками погромів були не нафтовики, а якісь сторонні провокатори. Невдовзі після початку заворушень до міста були введені спецназ і внутрішні війська, які жорстко придушили заворушення, а також запроваджено надзвичайний стан.
Опозиція стверджує, що кількість загиблих і поранених набагато більша за офіційні дані.
