Київ, 11 квітня. УНІАН. Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут та експерт цієї організації Олександр Заславський заявляють про небезпеку ухвалення Верховною Радою України "неєвропейського" закону про місцеві референдуми.
Про це І.Когут та О.Заславський заявили сьогодні на прес-конференції в УНІАН, коментуючи ухвалення в першому читанні законопроекту "Про місцевий референдум".
"Існує небезпека, що законопроект не відповідатиме як європейським стандартам, так і запиту громадянського суспільства", - сказав О.Заславський.
Зокрема, експерт уточнив, що у законопроекті збережено застарілі положення з діючого закону щодо висування ініціативної групи на загальних зборах громадян, процедура яких має бути прописана в статуті міста або села. "Але ж далеко не в усіх містах є статути", - зазначив він.
Крім того, за словами О.Заславського, в самому законопроекті частково прописуються вимоги для проведення відповідних зборів, що може значно ускладнити процедуру ініціювання місцевих референдумів. "Ці та інші ризики лише посилюють негативні тенденції послідовного обмеження політичної свободи місцевого самоврядування та зростання їх ресурсної залежності від уряду", - вважає експерт.
У свою чергу І.Когут додав, що Лабораторія законодавчих ініціатив, представники якої включені до складу робочої групи з доопрацювання законопроекту, разом зі своїми регіональними партнерами започаткували проект "Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні" для розробки законодавчих рекомендацій з урахуванням норм відповідних міжнародних документів.
"Ми проводимо експертні опитування та фокус-групи, які мають на меті залучити громадянське суспільство до процесу підготовки закону про місцеві референдуми. Рекомендації будуть передані до парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування до другого читання законопроекту", - повідомив І.Когут.
На думку експертів, найбільш проблемними у дискусії є питання щодо норм кворуму явки учасників для визнання референдуму таким, що відбувся, а також щодо реєстрації лише однієї ініціативної групи з одного питання, яка має право відкрити фонд місцевого референдуму для збору коштів на його проведення. "З одного боку, в такий спосіб обмежується право незгодних з цією ініціативою на залучення фінансової підтримки, а з іншого - відсутні норми, які б регулювали фінансове забезпечення здійснення агітації політичними партіями чи громадськими організаціями", - вважає О.Заславський.
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада України 19 квітня 2011 року ухвалила в першому читанні проект закону "Про місцевий референдум" за підтримки 235 із 370 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Цим законопроектом визначаються правові засади, організація і порядок проведення місцевих референдумів з метою забезпечення прав членів територіальних громад сіл чи добровільного об’єднання кількох сіл, селищ, міст, районів у містах вирішувати питання місцевого значення.
Визначено, що місцевий референдум може бути імперативним, консультативним, повторним.
Громадяни, яких визнано судом недієздатними, і громадяни, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, не мають права голосу на місцевому референдумі, не можуть ініціювати проведення місцевого референдуму, а також брати участь в інших діях з підготовки та проведення місцевого референдуму.
Належність громадянина України до відповідної територіальної громади визначається його зареєстрованим місцем проживання згідно із Законом “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Місцевий референдум є прямим: питання місцевого значення, винесені на голосування, вирішуються учасниками місцевого референдуму безпосередньо. Голосування під час місцевого референдуму є таємним. Будь-який контроль за волевиявленням учасників місцевого референдуму забороняється.
На місцевий референдум можуть виноситися питання місцевого значення.
Виключно місцевим референдумом у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішується питання реорганізації або ліквідації діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними і державними господарствами.
На місцевий консультативний референдум не можуть виноситися питання про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів та питань, які відповідно до закону вирішуються виключно місцевим референдумом.
Питання місцевого значення можуть виноситись у формі: проекту рішення місцевого референдуму - на імперативний місцевий референдум; питання з метою з’ясування думки стосовно пропозиції вирішення питання місцевого значення (запитання) - на консультативний місцевий референдум.
У законопроекті визначено, що проект рішення або запитання, що виносяться на місцевий референдум, повинні мати чітке формулювання, яке не допускає різних тлумачень.
На місцеві референдуми не виносяться питання, що стосуються місцевого бюджету, місцевих податків і зборів, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, питання, що належать до компетенції державних органів, а також кадрові питання тощо.
Місцевий референдум призначається територіальною виборчою комісією.
Місцевий референдум призначається на вимогу не менш як однієї десятої частини учасників місцевого референдуму, які є членами відповідних територіальних громад, та на вимогу інших суб’єктів, визначених законом.
Місцевий референдум щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови призначається також на вимогу сільської, селищної, міської ради; щодо дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради - сільського, селищного, міського голови; щодо утворення (неутворення) районних у місті рад - половини від загального складу депутатів міської ради.
Збирання підписів учасників місцевого референдуму для проведення місцевого референдуму за ініціативою однієї десятої частини учасників місцевого референдуму, які є членами відповідних територіальних громад, організовує і здійснює ініціативна група з місцевого референдуму, що утворюється відповідно до цього законопроекту.
Ініціативна група з місцевого референдуму утворюється на загальних зборах громадян, в яких беруть участь не менш як:
50 учасників місцевого референдуму - для проведення місцевих референдумів на території села чи добровільного об’єднання кількох сіл, селища, району у місті;
100 учасників місцевого референдуму - для проведення місцевих референдумів на території міста районного значення;
150 учасників місцевого референдуму - для проведення місцевих референдумів на території міста обласного або республіканського у Криму значення;
200 учасників місцевого референдуму - для проведення місцевих референдумів на території Києва та Севастополя.
У територіальних громадах чисельністю менш як 100 учасників місцевого референдуму ініціативна група з місцевого референдуму утворюється у складі не менш як трьох осіб на загальних зборах громадян, в яких бере участь не менше 10% учасників місцевого референдуму.
Ініціативна група з місцевого референдуму має право відкрити рахунок фонду місцевого референдуму для організації збору підписів учасників місцевого референдуму на підтримку висування ініціативи щодо проведення місцевого референдуму та агітації місцевого референдуму за рахунок коштів членів ініціативної групи з місцевого референдуму і добровільних внесків.
Ініціативна група з місцевого референдуму має право відкрити лише один рахунок і тільки у національній валюті.
У законопроекті визначені порядок і строки збирання підписів учасників місцевого референдуму ініціативною групою з місцевого референдуму.
Результати місцевого імперативного референдуму оформляються рішенням місцевого референдуму (у разі його схвалення), зміст якого відповідає змісту прийнятого на місцевому референдумі рішення. Таке рішення засвідчується головою територіальної комісії та печаткою цієї комісії.
Форма рішення місцевого референдуму встановлюється Центральною виборчою комісією.
Внесення змін, доповнень у рішення місцевого референдуму чи його скасування проводяться лише місцевим референдумом.
Рішення місцевого референдуму мають вищу юридичну силу відносно актів органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.
Місцевий консультативний референдум проводиться у передбаченому цим законопроектом порядку з ініціативи сільської, селищної, міської, районної в місті ради та за рішенням територіальної комісії з метою з’ясування думки членів територіальних громад стосовно вирішення питань місцевого значення.
Результати місцевого консультативного референдуму розглядаються і враховуються під час прийняття рішень відповідними органами місцевого самоврядування або їхніми посадовими особами.
Рішення місцевої ради, які не відповідають результатам місцевого консультативного референдуму, можуть бути прийняті лише тоді, коли за їхнє прийняття проголосувало не менш як дві третини від загальної кількості депутатів відповідної місцевої ради.
Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, які не відповідають результатам місцевого консультативного референдуму, можуть бути прийняті лише тоді, коли за їхнє прийняття проголосувало не менш як дві третини від складу відповідного виконавчого комітету ради.
Законопроектом визначено фінансове і матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевого референдуму.
