Київ. 24 січня. УНІАН. Для вирішення проблеми забезпечення житлом інвесторів об'єктів, будівництво яких «заморожене», необхідно на законодавчому рівні закріпити за інвесторами майнові права на квартири в будинках, що будуються.

Таку думку сьогодні на прес-конференції в УНІАН висловив інвестор «проблемного» житлового будинку по вул. Сім'ї Сосніних, 4-А в Києві Дмитро АРДАШОВ.

«На сьогодні ми бачимо практичну реалізацію проблем - поєднання завдань відновлення проблемного будівництва і надання гарантії для інвесторів об'єктів, що будуються, в якомусь законодавчому врегулюванні інституту майнових прав. Має бути законодавчо захищена інвестиція і визнано за людиною майнове право на об'єкт, що будується, з тим, щоб у разі негативного розвитку подій власники цих майнових прав мали можливість стати господарями свого, хай і недобудованого, об'єкту, і далі взаємодіяти з державою у вирішенні цих питань», - вважає він.

У свою чергу інвестор житлового будинку по вул. Сім'ї Сосніних, 4-А Ігор БОНДАР сказав, що механізми, які сьогодні існують, не дають можливості інвесторам, будівництво будинків яких заморожене, йти вперед. «Ми знаходимо безліч бажаючих продовжити наше будівництво, але правових механізмів на сьогоднішній день не існує», - сказав він.

І.БОНДАР зазначив, що 650 сімей, які інвестували кошти в будівництво будинку по вул. Сім'ї Сосніних, і 250 сімей - інвесторів будівництва будинку по вул. Старонаводницькій, не можуть одержати свої квартири, оскільки впродовж 5 років питання про добудову будинку не вирішується.

Як відзначила учасник програми пільгового молодіжного кредитування Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву у Василькові (Київська обл.) Любов ПАУСТОВСЬКА, гарантія держави щодо забезпечення молодих громадян до сьогоднішнього дня була лише гаслом.

«З 2004 по 2010 рік, до того часу, коли змінилося керівництво фонду, це був такий «фемелі бізнес». Були компанії, які без тендерних процедур узяли грант держави на будівництво молодіжного житла. Ці компанії не мали достатнього фінансування для початку і завершення будівництва, а також не мали досвіду будівництва. Це призвело до того, що молоді громадяни, які потрапили в цю програму, скориставшись державною підтримкою у вигляді кредиту, і подумавши про те, що держава, надаючи кредит, повинна мати якийсь вплив на забудовника щодо захисту інвестованих коштів, на жаль, помилилися», - сказала вона.

За даними учасниці програми, в Київській області «проблемні» об'єкти, що беруть участь в цій програмі, розташовані у Василькові, Боярці, Бучі, Білій Церкві, а в цілому по Україні налічується більш як 30 таких будинків, в які вклали кошти більш як 700 молодих сімей.

Л.ПАУСТОВСЬКА зазначила, що постанова Кабінету міністрів №1231 від 30 листопада 2011 року частково вирішує проблему інвесторів «заморожених» об'єктів, оскільки дозволяє визнати позичальників фонду такими, що не скористалися держпідтримкою для придбання житла, оскільки квартири вони не одержали.

За словами виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» Тетяни ЯКОВЕНКО, найбільш поширені проблеми, з якими стикаються інвестори, які вклали кошти в будівництво житла, це шахрайство, неякісне виконання обов'язків забудовником, забудовники-«клони», рейдерство, вибіркове ставлення забудовників до об'єктів будівництва, ребрендинг забудовника з метою приховати погану репутацію, банкрутство забудовників, подвійний заробіток на іпотеці, нецільове використання коштів, а також «фемелі бізнес» забудовників.

Вона також відзначила, що асоціація розробила проект закону про інвестування в житлове будівництво, який зокрема передбачає створення реєстру інвестиційної нерухомості, а також на законодавчому рівні міг би закріпити за кожним інвестором права на отримання квартири в майбутньому.

«Практика свідчить, що банкрутство забудовника є катастрофою для людей, які вклали гроші. Якщо забудовник визнається банкротом і виключається з єдиного державного реєстру, то інвестори на худий кінець залишаються зі своїм недобудом, з яким нічого не можна зробити. Вони мають якісь майнові права, але для того, щоб відновити будівництво, потрібні права на землю, дозвіл на будівництво, якісь потужності», - пояснила Т.ЯКОВЕНКО.

Проте, за її словами, є й успішні приклади, коли інвестори своїми силами добудовували свої будинки. Зокрема, в червні 2010 року силами інвесторів було здано в експлуатацію житловий будинок в Ірпені, в Тернополі інвестори створили житлово-будівельний кооператив, забрали будинок у забудовника і самі його добудовують.

На думку інвесторів, інвестиції в будівельну галузь не підуть доти, доки держава не буде гарантувати захист прав інвесторів.

«Доки не буде наведено лад із тими проблемними будівництвами, що були, доки якимись рішучими діями не буде показано, що держава відтепер захищає приватну власність та інвестиції, гроші в галузь не підуть», - вважає Д.АРДАШОВ.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram