Київ. 29 грудня. УНІАН. Експерти вважають за необхідне скасувати реєстрацію баз даних через внесення змін до закону про захист персональних даних.
Про це сказав на прес-конференції в УНІАН на тему «Перший рік закону про захист персональних даних: проблеми та перспективи 2012 року» директор Інституту медіа права Тарас ШЕВЧЕНКО.
«Ми вважаємо, що найкращим виходом із ситуації було б внесення змін до закону про захист персональних даних із скасуванням реєстрації баз даних, яка зараз є обов'язковою», - сказав він.
За словами Т.ШЕВЧЕНКА, реєстрація баз даних є застарілою традицією.
Він зазначив, що ближче до виборів це дозволить «легше розправлятися з організаціями та людьми», притягуючи їх до відповідальності, зокрема, кримінальної, за цим законодавством.
«Тобто, з одного боку, ми щось декриміналізуємо, з іншого - посилюємо відповідальність за речі, які є субєктивними і сумнівними з точку зору їхньої правильності», - додав Т.ШЕВЧЕНКО.
Він повідомив, що наступного року Інститут медіа права буде домовлятися з народними депутатами щодо внесення змін до закону стосовно скасування реєстрації баз данних.
Голова Комітету з питань ЗМІ Асоціації правників України Ірина СТОРОЙКО відзначила, що обсяг роботи з реєстрації баз даних є дуже великим. «Ми маємо на сьогодні понад 1 млн. господарюючих суб'єктів, ми маємо органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичних осіб - підприємців, у деяких випадках просто фізичні особи - індивідууми теж мають реєструватися. Це неможливі обсяги роботи», - сказала вона.
І.СТРОЙКО вважає, що відведено дуже мало часу для впровадження цього закону.
Вона нагадала, що 1 червня 2010 року закон було ухвалено, а 1 січня 2011 року він набрав чинності.
За словами І.СТРОЙКО, в інших країнах на впровадження цього закону відводилося три роки. «Російська Федерація понад три роки впроваджувала цей закон», - додала вона.
Юрист Інституту медіа права Ігор РОЗКЛАДАЙ звернув увагу, що назва закону іноді призводить до плутанини, зокрема, цей закон іноді неправильно використовують у судових рішеннях.
Він звернув увагу, що закон є вузькоспеціалізовавним і спрямованим на обробку даних та не стосується приватного життя. «Закон називається просто «про захист персональних даних». Персональні дані – це, фактично, частина сфери приватного життя, хоча, якщо прочитати статтю 1, то вона говорить, що закон регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їхньої обробки», - сказав І.РОЗКЛАДАЙ, додавши, що іноді судді посилаються на цей закон у контексті захисту прав приватного життя в цілому, а не конкретно обробки.
Незалежний медіа-юрист Дмитро КОТЛЯР, у свою чергу, зауважив, що якість тексту закону «не є найкращою». «Це, по суті, переклад окремих положень директиви ЄС, зроблений не кращим чином. Дуже багато процедур і термінів не адаптовані до українського законодавства і правової системи, що створює багато проблем у практиці застосування цього закону», - сказав він.
За словами, Д.КОТЛЯРА, у Конвенції Ради Європи взагалі не передбачено вимоги щодо реєстрації баз даних.
Учасники прес-конференції нагадали, що з 1 січня 2012 року набуває чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», який встановлює виплату від 1700 до 17000 грн. за ухилення від реєстрації, недостатню захищеність баз та несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних.
