Київ. 27 грудня. УНІАН. 2011 рік в Україні став роком посилення протестної активності громадян та зростання репресій проти учасників вуличних акцій.
Про це голова правління Центру дослідження суспільства Інна СОВСУН сказала сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
Вона зазначила, що в Україні у 2011 році більшість акцій протестів були соціально-економічного характеру. За словами І.СОВСУН, подібна ситуація спостерігалась і 2010 року, але 2011 рік відрізняється від попереднього тим, що цього року були “масована студентська кампанія проти законопроекту “Про вищу освіту”, кампанія чорнобильців, кампанія ветеранів Афганістану, тобто відбувся цілий ряд всеукраїнських кампаній”.
Вона наголосила, що друга важлива тенденція 2011 року - це політизація протестів. При цьому експерт зазначила, що у 2009 і 2010 роках більшість акцій протесту стосувалися якихось локальних подій, а вже у 2011 році спостерігалось значне зростання звернень протестувальників не до місцевих органів влади, а до уряду і Президента.
І.СОВСУН наголосила, що ще однією важливою тенденцією поточного року стало те, що учасники акцій протесту соціально-економічного спрямування починають висувати політичні гасла. За її словами, понад 60% акцій у минулому році були соціально-економічними, але багато з мали політичний характер, і на них лунали досить радикальні заклики до відставки уряду та розпуску Верховної Ради України.
Голова правління Центру дослідження суспільства зазначила, що під час акцій влада “використовувала одну і ту саму стратегію дій - йшла на певні поступки і таким чином накал спадав, і кількість людей, які виходили на акції протесту, ставала все меншою, відповідно радикальність зменшувалася, і влада добивалася того, що спадала протестна активність”.
І.СОВСУН наголосила, що у 2011 році, порівняно з попереднім роком, “партії почали значно більше брати участь в соціально-економічних протестах”. При цьому експерт додала, що партії все одно не є ключовими гравцями в організації соціально-економічних протестів.
Водночас І.СОВСУН підкреслила, що найбільш загрозливою тенденцією 2011 року є зростання кількості та інтенсивності репресій проти протестувальників. За її словами, до обрання Віктора ЯНУКОВИЧА Президентом України “кількість репресій становила приблизно 14 на 100 протестних подій, а в грудні цього року зафіксували, що третина протестних подій стикалися з тими чи іншими видами репресій”. “Ці репресії набувають більш інтенсивного характеру”, - наголосила експерт. За її словами, репресії стали більш жорсткими, бо якщо раніше йшлося про призупинення мітингу, заборону демонстрації, то наприкінці 2011 року учасників акцій протесту арештовували і затримували, тобто влада вживала більш радикальних заходів.
Керівник Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест” Володимир ЧЕМЕРИС наголосив, протягом 2011 року в Україні відбувалися масові і системні порушення права на свободу зібрань. “Порушення свободи мирних зібрань відбувалося з боку - найперше і найбільше - органів міліції, а також з боку судів і з боку місцевих органів влади”, - наголосив він.
При цьому В.ЧЕМЕРИС підкреслив, що цього року суди задовольнили “94% позовів, які подавали органи місцевої влади про заборону мітингів, в той час як у 2010 році таких заборон було 89%”. За його словами, ініціаторами цих позовів про заборону мітингів були місцеві управління внутрішніх справ. В.ЧЕМЕРИС наголосив, що нерідко на місцях всупереч Конституції України місцеві органи влади забороняють мітинги навіть без рішень судів.
Керівник Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест” також констатував, що найчастіше право громадян на свободу мирних зібрань порушує міліція. За його словами, правоохоронці “часто без рішення суду розганяли мітинги, безпідставно затримували учасників цих зібрань”.
