Київ. 25 листопада. УНІАН. Представник Центру громадянських свобод (Україна), представник Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі Олександра МАТВІЙЧУК закликає Україну дати офіційну оцінку ситуації з політичними переслідуваннями опозиціонерів у Білорусі та у зв’язку із засудженням до 4,5 років позбавлення волі білоруського правозахисника Алеся БЄЛЯЦЬКОГО.
Про це правозахисниця заявила сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
О.МАТВІЙЧУК зазначила, що організації-члени Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі ще вчора ініціювали виключення Білорусі з ОБСЄ.
“Після прийняття узгодженого рішення Комітету, в разі згоди всіх членів, ми будемо дивитися і розглядати цей процес виключення”, - пояснила правозахисниця.
При цьому О.МАТВІЙЧУК зауважила, що до складу Комітету входить більш ніж 40 правозахисних організацій з 11 країн–членів ОБСЄ.
О.МАТВІЙЧУК підкреслила, що правозахисники, які вчора виступили з ініціативою щодо Білорусі, вважають рішення суду у справі А.БЄЛЯЦЬКОГО невмотивованим і політичним, при винесенні якого було проігноровано всі аргументи захисту.
Вона також нагадала, що в червні ц.р. відбулося засідання Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі, на якому, зокрема, були розглянуті події в країні 19 грудня 2010 р. – у день проведення президентських виборів.
“Тоді були підготовлені рекомендації до органів влади з вимогою і проханням здійснити певний ряд дій. Нічого, на жаль, не було зроблено...”, - констатувала правозахисниця.
Водночас, за її словами, певні тенденції переслідувань громадських активістів вже спостерігаються в Україні.
“У понеділок, 21 листопада, коли ми презентували звіт про політичні переслідування в Україні, в той же час приблизно, коли закликали владу України висловити свою офіційну позицію до тих подій, які відбуваються в Білорусі, щоб ми були убезпечені, що вона засуджує таку практику, Сімферопольський суд розглядав справу громадського активіста Сергія ВЄСЄЛОВСЬКОГО, якого було покарано за організацію антиурядового несанкціонованого мітингу на площі Леніна, за мовчазне сидіння на сходах будинку Ради міністрів АРК... Тобто, недоречно порівнювати Україну з Білоруссю, але певні тенденції ми вже вбачаємо”, - сказала О.МАТВІЙЧУК.
Присутній на прес-конференції представник Харківської правозахисної групи Василь ОВСІЄНКО наголосив, що прикінцевий акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року передбачав, що “виявлення фактів переслідування людей за переконання віднині викликатиме юридично обгрунтовані претензії інших сторін і більше не буде трактуватись як втручання у внутрішні справи країни”. Таким чином, підкреслив він, питання дотримання прав людини не є внутрішньої справою кожної країни.
“Права людини універсальні і всесвітні. І кожен громадянин повинен виступати на захист тих, кого переслідують за переконання в будь-якій іншій країні... Якщо Держава Україна не відреагує на факти порушень прав людини в Білорусі, то вона стає порушником Гельсінського процесу”, - заявив В.ОВСІЄНКО.
О.МАТВІЙЧУК також повідомила, що одна з міжнародних правозахисних мереж просить ООН відновити спеціального доповідача по Білорусі. При цьому вона зазначила, що на Білорусь можуть вплинути лише ООН та ОБСЄ.
“Отже ми чекаємо офіційну відповідь Києва, відповідь представників громадянського суспільства у зв’язку з тотальним порушенням прав людини, і в тому числі на ініціативу Комітету міжнародного контролю за правами людини в Білорусі, яку ми намагалися представити вчора”, - сказала О.МАТВІЙЧУК.
Як повідомляв УНІАН, 24 листопада суд Первомайського району Мінська засудив віце-президента Міжнародної федерації з прав людини, керівника закритого білоруською владою правозахисного центру «Весна» А.БЄЛЯЦЬКОГО до 4,5 років позбавлення волі в колонії посиленого режиму з конфіскацією майна. Правозахисник визнаний винним згідно з ч.2 ст.243 Кримінального кодексу Білорусі (приховування доходів в особливо великому розмірі). Доводи захисту про те, що кошти, які перераховуються на банківські рахунки А.БЄЛЯЦЬКОГО в Литві і Польщі, не були його особистим доходом, а використовувалися для правозахисної діяльності, суд визнав необгрунтованими.
