Київ. 20 червня, УНІАН. Експерти відзначають, що в Україні державна політика щодо захисту прав біженців є вкрай несистемною.
Про це сказала сьогодні на прес-конференції в УНІАН координатор Української Ради з питань біженців, директор Благодійного фонду «Рокада» Наталія ГУРЖІЙ.
«Постійне реформування структур, які регулюють питання надання притулку, продовжується вже 7 років і призвело до відсутності чіткого плану дій для виконання Україною міжнародних зобов’язань, втрати професійних кадрів та неможливості реалізувати допомогу біженцям в потрібному обсязі», - сказала вона.
Експерт повідомила, що за даними Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, кількість визнаних біженців, які проживають в Україні, станом на 1 січня 2011 року становить 2 тис. 522 особи, кількість шукачів притулку 2 тис. 844 особи.
Н.ГУРЖІЙ нагадала, що 8 квітня цього року указом Президента було створено Державну міграційну службу. Проте, зазначила експерт, новостворена структура до цього часу перебуває в процесі формування.
Н.ГУРЖІЙ також зазначила, що 14 червня цього року Верховна Рада розглядала «системний та якісний» проект закону про основні засади державної міграційної політики України, але в результаті законопроект було відхилено.
Експерт також наголосила, що на сьогодні новостворена Державна міграційна служба стикається з певними труднощами, оскільки відсутнє розуміння суб'єктами законотворчої діяльності проблем у цілому. «В державі відсутня єдина міграційна державна політика», - сказала Н.ГУРЖІЙ.
За словами експерта, Українська Рада з питань біженців покладає великі надії на новостворену Державну міграційну службу, а також на виконання нею указу Президента України про концепцію державної міграційної політики. «Українська Рада з питань біженців розуміє труднощі роботи в перехідний період та може бути серйозним ресурсом, на який може спиратися в своїй роботі Державна міграційна служба», - підкреслила Н.ГУРЖІЙ.
Вона повідомила, що Українська Рада з питань біженців розробила нову стратегію, що включає аналіз існуючого законодавства на його відповідність міжнародним стандартам та міжнародному праву в сфері захисту біженців, здійснення їх прав на освіту, працю, соціальне забезпечення.
Юрист ГО «Південноукраїнський центр молодих юристів» Лейла ЖДАНОВА у свою чергу зазначила, що на сьогодні права біженців продовжують ігноруватися та порушуватися з того моменту, як вони потрапляють на територію України.
За її словами, основною причиною порушень з боку більшості представників державних органів є те, що службовці не розуміють, хто такі біженці, та прирівнюють їх до звичайних іноземців, нелегальних економічних мігрантів. Л.ЖДАНОВА повідомила, що особа, яка звернулася із заявою про надання статусу біженця в Україні, може знаходитись в процедурі від 3 до 7 років. Весь цей час людина перебуває у невизначеному стані, що значно обмежує реалізацію її прав і свобод.
Експерт Данської Ради з питань біженців Діана ГУД зазначила, що діти, які відправляються з батьками із небезпечних для життя та розвитку країн, є не новим явищем для Європи, а Україна зіткнулася з такою категорією нещодавно. За її словами, понад 5 років тому з'явилися перші неповнолітні, які спробували потрапити в більш безпечне місце самі, без супроводу дорослих. Д.ГУД відзначила, що підписавши і ратифікувавши міжнародні конвенції, що стосуються захисту права на притулок, а також прав дітей, Україна створює законодавчу базу для роботи з такою категорією дітей. Однак на практиці реалізувати права, прописані в законах, переважній більшості підлітків без супроводу дорослих не вдається. «Ратифікувавши Конвенцію про права дитини, Україна зобов'язана врахувати найкращі інтереси дитини як основний фактор у всіх діях, що стосуються дитини. Це означає, що контроль над міграцією ніколи не повинен превалювати над найкращими інтересами дитини», - сказала Д.ГУД.
