Київ. 23 травня. УНІАН. На сьогодні 40% трудових угод, які укладають з українськими моряками агенції з найму на роботу, не містять соціальних гарантій для моряків.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила співзасновник Благодійної організації «Асоль» (місто Одеса) Галина ФЮТ під час представлення результатів моніторингу трудових угод, які укладають з моряками агенції з найму на роботу (brewing agencies). Проект моніторингу був здійснений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
«Моряки підписують контракти, де немає страховки за хворобою, немає виплат при смертельних випадках, тобто вони погоджуються на ті умови роботи, які не гарантують соціального забезпечення», - наголосила вона.
За словами виконавчого директора БО «Асоль» Наталії КЛАММ, трудові права моряків дуже часто порушуються. «Моряки часто поставлені в такі умови ринку, коли змушені погоджуватися на будь-які запропоновані вакансії. Це змушує їx підписувати трудові угоди, не читаючи. У свою чергу незнання умов контракту призводить до суттєвих наслідків: невиплата заробітної плати, невиплата за страховими випадками (смерть моряка на службі, втрата працездатності, травма, втрата особистих речей в результаті піратського нападу або інших форс-мажорних обставин)», - зауважила вона.
За словами Н.КЛАММ, в кращому випадку моряки дивляться на останню сторінку трудової угоди та ще на обсяг заробітної плати і термін плавання.
У 90% випадках моряки, виходячи в море, не залишають членам своєї родини копії трудової угоди; в деяких випадках члени родини навіть не знають назву агенції з найму, судновласника та прапор держави, під яким ходить судно.
Зі свого боку капітан дальнього плавання Юрій БИЧКОВСЬКИЙ наголосив, що сьогодні за кордоном працюють більше 150 тис. українських моряків, і лише в Греції їх працює більше 60 тис. “Щорічно вони завозять в Україну приблизно три мільярди доларів, а Україна фактично кинула їх напризволяще”, - сказав він. Спираючись на свій досвід, він констатував, що в українців найгірші умови, прописані в трудових контрактах: «Сьогодні легше вигнати капітана-українця, ніж прибиральника-філіппінця. Ю.БИЧКОВСЬКИЙ пояснив, що у Філіппінах на законодавчому рівні було схвалено типовий проект трудової угоди, і тепер жоден судновласник не може викинути з угоди пункти щодо соціального захисту моряка.
Г.ФЮТ наголосила, що найпершим та найпростішим правилом профілактики порушення трудових прав трудових мігрантів є правова грамотність та уважність при укладанні трудової угоди. Вона радить морякам, незважаючи на те, на яких умовах вони погоджуються працювати на судні, звернути увагу на мінімальний перелік пунктів трудової угоди: ніколи не підписувати незаповнену трудову угоду; пересвідчитися в тому, що термін дії угоди чітко вказано; пересвідчитися, що в угоді вказаний розмір базової заробітної плати та умови виплати компенсації за роботу поза терміном; не підписувати угоду, що дозволяє судновласнику затримувати виплату заробітної плати; ніколи не підписувати угоду, яка передбачає проїзд на судно за власний рахунок та репатріацію.
Представники БО «Асоль» наголосили, що сьогодні, коли українські моряки все ще змушені найматися на роботу лише до іноземних судновласників, а вітчизняне законодавство не захищає повністю права трудових мігрантів, головну відповідальність за свою безпеку та дотримання власних прав несе сам моряк, зокрема, підписуючи трудову угоду та даючи згоду на виконання її умов.
Тому провівши моніторинг угод, що підписують моряки, і виявивши найпоширеніші проблемні пункти цих угод, благодійна організація має намір розповсюджувати цю інформацію не лише серед моряків, а й серед студентів, що тільки планують опанувати цю професію.
Директор програми «Верховенство права» МФВ Роман РОМАНОВ зауважив, що про права цих людей переважно згадують у тих випадках, коли вже щось трапилося, за тисячі морських миль вiд українських кордонів, i засоби допомоги є дуже коштовними та обмеженими. За його словами, проект має подвійну мету: стимулювати посередників при укладанні трудових угод посилювати гарантії правового та соціального захисту моряків; з іншого боку – інформувати моряків, які бажають укласти таку угоду, про потенційні ризики, а також про способи захисту cвoїx прав. «Посилення правових можливостей моряків, перш за все, полягає i у підвищенні їхньої юридичної грамотності. Важливо, щоб вони усвідомлювали свої права до виникнення трудових відносин», - наголосив Р.РОМАНОВ.
