Київ. 20 травня. УНІАН. Державні органи менш ніж на 50% готові до виконання положень закону про доступ до публічної інформації.
Про це свідчать результати моніторингу Комітету виборців України готовності органів влади в Україні до виконання вимог закону про доступ до публічної інформації, презентовані сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
Як розповів керівник КВУ Олександр ЧЕРНЕНКО, моніторинг проводився з 10 по 17 травня і охопив 71 установу в 15 областях України та місті Києві. Завданнями моніторингу було з’ясувати дієвість норм нового закону шляхом перевірки їх практичної реалізації та показати ступінь виконання норм закону на організаційному та технічному рівнях. Зокрема, експерти перевіряли наявність відповідних структурних підрозділів або посадових осіб, які забезпечують доступ до публічної інформації, можливість розпорядника інформації системно та оперативно оприлюднювати інформацію через різні канали комунікації, наявність спеціально створених форм документів та місць для роботи запитувачів інформації з документами, наявність систем обліку, де б реєструвалися всі документи, які знаходяться у розпорядників інформації.
О.ЧЕРНЕНКО зазначив, що середня оцінка готовності органів, що стали об’єктом моніторингу КВУ, до виконання положень закону склала 2,5 бали. (“0” – повна відсутність будь-яких дій щодо реалізації положень закону, “5” – дотримано всіх необхідних норм). Серед більшості міських рад виконання закону здійснюється на міцну “трійку” – 3,14 бали. Приблизно на цьому ж рівні знаходяться районні ради. Серед обласних цей показник ще нижчий – 2,6.
Експерти КВУ констатували, що в цілому є суттєві проблеми із впровадженням закону здебільшого через безвідповідальний підхід виконавців. Наприклад, в Конотопі, за словами начальника відповідного відділу, лише 17-го травня було отримано розпорядження, якого ще не читав навіть голова міськради. Натомість в декількох випадках спостерігалися курйози відносно принципу “рівня повноважень”. Так, Львівська міська рада за виконання закону практично не бралася, а в той самий час Дрогобицька міська рада впоралася майже з усіма вимогами.
За результатами моніторингу, в органах держвлади, що підпорядковуються Кабінету міністрів, ситуація ще гірша. Облдержадміністрації мають показник 2,42 бали. Міські, районні та районні у містах державні адміністрації – близько 2,09. Активісти кількох областей, зокрема східних, скаржились на затримку у виконанні вимог закону (зборів відповідних комітетів для затвердження плану дій, розміщення інформації тощо), а також на суто формальне виконання закону.
Експерти зазначили, що практично відсутня будь-яка підготовка в органах МВС. З іншого боку, СБУ та органи прокуратури здебільшого виконали всі вимоги, окрім, як у випадку із Київською обласною прокуратурою, створення реєстру запитів і звернень, який передбачений законом. За результатами моніторингу, саме ця графа у виконанні закону є найбільш проблемною. Лише чверть перевірених органів вже створили реєстр і менше чверті – в процесі його створення.
Друге місце за проблемністю поділяють відсутність адекватних каналів комунікації із громадою, а також створення форм для написання заяв. Хоч ці форми дуже прості за своєю суттю і фактично вже розроблені, але в багатьох інстанціях вони відсутні.
Як зауважили експерти КВУ, окремою частиною моніторингу став аналіз сайтів Президента України, Верховної Ради, Верховного Суду, Кабінету міністрів та інших органів виконавчої влади. Серед них лише сайт Президента повністю відповідає вимогам закону і його можна вважати еталоном того, яким має бути сайт органу влади. Натомість кричущою є відсутність жодних змін на сайтах Міністерства юстиції, Держкомтелерадіо (наявний лише текст закону) та деяких інших. Адже, зазначають експерти, саме ці установи мали стати “локомотивами” змін та прикладами для наслідування. Загалом, констатували вони, розпорядники інформації не приділили достатньо уваги сучасним можливостям комунікації за допомоги мережі Інтернет.
Народний депутат, один із авторів закону Андрій ШЕВЧЕНКО за результатами моніторингу зазначив, що влада досі не бачить цінності у тому, щоб бути відкритою. “Вона, як і раніше, хоче ловити рибку в мутній воді”, – додав він. Крім того, за його словами, визначальними залишаються банальні проблеми менталітету українського чиновника, такі як лінь, байдужість, пасивність, небажання щось робити.
Депутат додав, що профільний парламентський комітет використає результати моніторингу КВУ у процесі підготовки роз’яснень до закону. Також він планує використати ці матеріали під час презентацій закону в обласних центрах України.
Як повідомляв УНІАН, 9 травня набував чинності прийнятий парламентом 13 січня Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з законом, публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.
Законом передбачено обов’язок визначених спеціальних структурних підрозділів чи посадових осіб щодо забезпечення доступу до публічної інформації, яка перебуває у їхньому володінні. Закон також визначає межі та спосіб державного регулювання щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення інформації, її охорони та захисту.
