Київ. 10 травня. УНІАН. Представники громадських організацій закликають Верховну Раду України підтримати законопроект «Про громадські організації» (№7262-1).

Про це вони сказали на прес-конференції в УНІАН на тему: «Чому українська влада боїться громадських організацій?».

 

Відео дня

Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим ЛАЦИБА нагадав, що розгляд у парламенті цього законопроекту запланований на 12 травня.

«Нині у парламенті вже більше ніж півроку «завис» законопроект про громадські організації № 7262-1, який покликаний спростити реєстрацію громадських організацій», - сказав він.

За словами М.ЛАЦИБИ, цей законопроект відповідає вимогам європейського законодавства. Водночас експерт зазначив, що проект закону «Про громадські організації» не має підтримки і розуміння з боку політиків. «На 12 травня цей законопроект поставлений в самий кінець списку, і є велика ймовірність, що цього голосування так і не відбудеться», - сказав він.

М.ЛАЦИБА також нагадав, що Україна пообіцяла Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалити демократичний закон «Про громадські організації» ще у 2008 році, коли Європейський суд з прав людини визнав чинний закон «Про об'єднання громадян» недемократичним і таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини. «11 травня Україна розпочинає головувати в Комітеті міністрів Ради Європи і було б символічним, якби Україна на початку свого головування ухвалила 12 травня законопроект в першому читанні і до завершення головування восени ухвалила його в цілому»,- сказав експерт.

На думку М.ЛАЦИБИ, із заяв керівників парламентської фракції Партії регіонів про необхідність обмеження іноземного фінансування українських громадських організацій можна зробити висновок, що Партія регіонів вирішує свої політичні завдання, дискримінуючи громадські організації. «Дуже часто, на жаль, ми бачимо, що влада боїться громадських організацій, не вміє з ними співпрацювати і намагається їх обмежити», - сказав він.

Експерт також зазначив, що влада аргументує потребу в обмеженні умов іноземного фінансування громадських організацій необхідністю уникнути втручання іноземних держав у внутрішнє життя України. Натомість, за його словами, найбільшим отримувачем іноземних грантів є сама держава.

Крім того, М.ЛАЦИБА зауважив, що на сьогодні в Україні зареєстровано близько 73 тис. громадських організацій. За його словами, статистика доводить, що переважна більшість цих організацій займається соціальними проблемами.

У свою чергу, заступник директора фундації PAUCI Святослав ПАВЛЮК зазначив, що жодна структура, зокрема, правоохоронна не навела фактів втручання громадських організацій у незаконний спосіб у громадське чи політичне життя країни, підготовку будь-яких акцій. «Якщо забороняти іноземне фінансування для громадських організацій, то слід було б заборонити кредити Міжнародного валютного фонду, міжнародні гранти і міжнародну допомогу, яку отримує Україна від Європейської комісії та інших країн-членів ЄС», - сказав він.

За його даними, у 2010 році в Україні діяли понад 220 різних програм та проектів, фінансованих іноземними урядами, посольствами та міжнародними фінансовими установами, отримувачами яких були державні установи України всіх рівнів.

С.ПАВЛЮК зазначив, що суми, які отримують українські неурядові організації від різних донорів, не перевищують 15-20 млн. дол. «Ця сума на два порядки менша від тієї, яку отримує держава. При цьому громадські організації повністю і регулярно звітують про використання цих коштів як донорам, так і Державній податковій адміністрації», - сказав С.ПАВЛЮК.

Він також додав, що всі західні донори, які надають фінансування громадським організаціям, як правило, оприлюднюють на своїх веб-сторінках цю інформацію та включають її у щорічні звіти.

Приклад корисної роботи у сфері поліпшення громадського здоров'я в Україні навела координатор Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» Ганна ГОПКО. За її словами, завдяки комплексу ефективних антитютюнових заходів кількість курців, які щодня курять, починаючи з 2005 року, зменшилася з 15 млн. осіб до 11 млн.