Київ. 19 квітня. УНІАН. В Україні існують проблеми щодо діагностування хронічних обструктивних захворювань легень.
Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН заявив головний фахівець з фтизіатрії та пульмонології МОЗ України, директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського НАМНУ Юрій ФЕЩЕНКО.
За його словами, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – одна з найтравматичніших для людини патологій, бо супроводжується високими показниками інвалідизації, втрати працездатності і смертності.
За словами Ю.ФЕЩЕНКА, обстеження щодо ХОЗЛ досить просте і займає небагато часу – 15-20 хвилин. “У нашій країні є сучасна апаратура для цього, усі обласні центри і великі міста забезпечені цією скринінговою апаратурою. Однак дуже мало надається значення результатам обстеження та розшифровці, аж поки хворий не “дійде до кондиції і не посиніє”. Тоді вже лікуватися пізно. Як свідчить практика, такі хворі виявляються, коли вже є постійний кашель, велика кількість мокротиння, хворий не може піднятися без задишки через 3-5 східців. Коли є вже клінічний розквіт симптомів цього захворювання, аж тоді звертають увагу. І сам пацієнт, і оточуючі, і рідні б’ють на сполох. Але запізно”, – підкреслив Ю.ФЕЩЕНКО.
Медик розказав, що внаслідок хронічного запалення, у хворих на ХОЗЛ розвивається пневмофіброз, пневмосклероз, деформація бронхіальної стінки, що призводить до важкого перебігу хвороби, серцевої, легеневої недостатності і врешті призводить до летальності.
“Повністю ліквідувати цей патологічний процес, який має чи мав місце – неможливо, зворотного шляху немає, можна лише призупинити прогресування. Хронічні обструктивні захворювання легень є “німою” трагедією для сучасної медицини та сучасного суспільства. На відміну від свого “найближчого родича” - бронхіальної астми - ця хвороба перебігає безсимптомно, особливо на початку розвитку хвороби”, – сказав Ю.ФЕЩЕНКО.
Він наголосив, що одним з основних симптомів на перших етапах розвитку ХОЗЛ є кашель або підкашлювання, незначні виділення мокротиння. “Зазвичай, ані сама людина, ані оточуючі не звертають уваги на це, а потрібно сказати, що на перших етапах, коли виявляють це захворювання, лікування проходить ефективніше. Специфічне запалення, яке лежить в основні ХОЗЛ, може бути призупинено, прогресування не відбувається і прогноз є позитивним”, – зазначив медик, підкресливши, що у всьому світі проводять просте скринінгове обстеження, яке дає можливість і виявити це захворювання і провести диференційну діагностику щодо бронхіальної астми.
Він також наголосив, що є й інша проблема - дотримання протоколів лікування хворих з ХОЗЛ, коли діагноз встановлено своєчасно і достовірно. “Наші лікарі не дотримуються протоколів лікування, не завжди виконуються накази МОЗ, немає контролю. У 2009 році ХОЗЛ було виділено в окрему форму статистичної звітності, проте ця хвороба поки не входить у перелік захворювань, лікування яких відшкодовується державою, на відміну від бронхіальної астми”, – зауважив Ю.ФЕЩЕНКО.
Довідка УНІАН. Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) - повільно прогресуюча хвороба дихальних шляхів, що викликає значне погіршення функції легень. Це захворювання накладає суттєві обмеження на життя пацієнтів. Типовим симптомом є кашель, виділення мокротиння та проблеми з диханням - задишка.
Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на сьогодні близько 210 млн. осіб хворіють ХОЗЛ, а щороку ця хвороба вбиває приблизно 3 мільйони людей. Тож, захворювання стає 4-ю провідною причиною смерті в усьому світі поряд із ВІЛ/СНІД. Ці ж дані свідчать, що у 2005 році внаслідок ХОЗЛ померло 2,75 млн. осіб - більше ніж від раку молочної залози та діабету, разом узятих. ВООЗ прогнозує, що до 2030 року ХОЗЛ стане третьою найбільш поширеною причиною смертей.
Задишка (проблеми з диханням), яка є основним симптомом ХОЗЛ, має стійкий та прогресуючий характер і серйозно впливає на якість життя пацієнтів. В найбільш серйозних випадках симптоми ускладнюють життя пацієнтові настільки, що унеможливлюють виконання найпростіших побутових дій – таких, як умивання та одягання.
Симптоми захворювання прогресують повільно упродовж багатьох років. Спочатку задишка може виникати тільки при фізичному навантаженні, як відчуття дихального дискомфорту, скутості у грудях. Гострі респіраторні інфекції збільшують ці прояви особливо у зимовий період. З часом розвивається хронічна дихальна недостатність. Загострення цих симптомів у пацієнтів погіршує їхню здатність до щоденної діяльності.
ХОЗЛ розвивається під впливом так званих факторів ризику. Вони запускають механізми формування даної легеневої патології, і зазвичай пов’язані зі станом довкілля, умовами роботи, а також з певними генетичними особливостями пацієнта.
Головний фактор ризику виникнення ХОЗЛ - куріння (90% випадків). До зовнішніх факторів ризику належать: забруднення повітря (наприклад, біопаливо та вугілля, що використовується для приготування їжі), зовнішнє забруднення повітря, промисловий пил та хімікати (випари, гази, шкідливі викиди).
В Україні працює мережа безкоштовних діагностичних центрів «Пульміс», до складу якої увійшло 12 центрів у різних містах України. У 1996 році на початкових етапах втілення проекту кабінети «Пульміс» було оснащено сучасною апаратурою для обстеження функції зовнішнього дихання методом спірометрії, що вважається золотим стандартом в діагностиці ХОЗЛ. Цей метод полягає у вимірюванні об’ємних та швидкісних показників дихання та дозволяє провести диференціальну діагностику ХОЗЛ з іншою легеневою патологією або хронічною серцевою недостатністю, а також оцінити ступінь захворювання. Крім того, використання спірометрії дає можливість оцінити ефективність лікування і у випадку необхідності відкоригувати його. На сьогодні спірометрія проводиться з допомогою цифрових спірометрів.
