Експерти вважають, що більшість євроінтеграційних пріоритетів на 2010 рік залишилися невиконаними

16:43, 17 березня 2011
Останні події
0 0

Київ. 17 березня, УНІАН. Експерти вважають, що більшість євроінтеграційних пріоритетів на 2010 рік залишилися невиконаними.

Про це свідчать результати третього етапу (грудень 2010 - лютий 2011р.) громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА), оприлюднені експертами на прес-конференції в УНІАН.

 

«Переважна більшість пріоритетів стосовно питань політичного діалогу, прав людини, торгівлі, екологічної політики потребує подальшого виконання», - сказала керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія ТИЩЕНКО.

За її словами, у 2010 році Україна виконала лише вісім пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, у стадії виконання знаходяться 57 пріоритетів, не виконано 5 пріоритетів.

Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО зазначив, що протягом 2010 року не було зроблено кроків, направлених на проведення всеохоплюючої конституційної реформи. «Всі справедливо критикували стан Конституції в редакції змін 2004 року, але після того, як вона була змінена в неприродній спосіб, ми отримали не галочку, що в нас відбулася конституційна реформа, а висновок Венеціанської комісії з дуже жорсткими формулюваннями негайно вжити заходів, щоб повернути легітимність Конституції України»,- сказав І.КОЛІУШКО.

Він також зазначив, що адміністративна реформа загалом заслуговує здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує існуючих проблем, а в деяких випадках породжує нові. «В результаті проведеної адміністративної реформи ми отримали не підвищення ефективності діяльності уряду, а швидше, навпаки», - додав експерт. За його словами, вжиті заходи фактично спрямовані на централізацію владної вертикалі та домінуючої ролі Президента.

Водночас суттєвим позитивом І.КОЛІУШКО назвав ухвалення Закон України «Про доступ до публічної інформації». Однак, за його словами, для подальшого ефективного застосування відповідного закону необхідно розробити ряд підзаконних нормативно-правових актів.

Експерти також зазначають, що загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективності виборчої системи на парламентських і місцевих виборах не вповні відповідають принципам ОБСЄ і РЄ, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.

Крім того, Закон «Про судоустрій і статус суддів», на думку експертів, ще більше посилив загрози незалежності суддів. Зокрема, передбачено нереально короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання – звільнення з посади. Законом не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів добиратимуть до судів вищого рівня.

Експерти також вважають, що у сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності. Система правосуддя (особливо у кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою владою і активно використовується нею як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції або інших осіб, які становлять політичну небезпеку для нової влади.

Експерти також відзначили, що у сфері боротьби з корупцією у 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності антикорупційних законів. Наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. Антикорупційний проект закону, внесений Президентом України, в цілому містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередніми.

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ відзначив, що в енергетичній сфері важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи. За його словами, найбільшим досягненням в напрямі енергетичного співробітництва з ЄС є прийняття Закону «Про засади функціонування ринку природного газу”. В документі законодавчо закріплена реформа газового ринку країни, на основі відповідних директив ЄС.

Експерт також відзначив, що ухвалення у 2010 році закону у сфері державних закупівель було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів. Водночас протягом півроку після прийняття в закон було внесено кілька змін, які дещо нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується.

Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86» Ганна ГОЛУБОВСЬКА-ОНІСІМОВА у свою чергу зазначила, що у сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю ефективність наближення до ЄС протягом 2010 року залишалась досить низькою.

Експерт також наголосила, що в екологічній сфері низький рівень впровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні відсутня політична воля, направлена на боротьбу зі зміною клімату. Також негативним є той факт, що належного контролю у даній сфері не відбувається.

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген БИСТРИЦЬКИЙ у свою чергу зазначив, що влада готова говорити про економічні питання, але не готова виконувати в повному обсязі свої обов’язки щодо конституційної та судової реформи, антикорупційного законодавства, прав людини.

Моніторинг провели провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter