Київ. 27 січня. УНІАН. Експерти вважають, що відновлення президентської форми правління в Україні та побудова моноцентричної моделі влади змінили й посилили характер ризиків, які впливають на стабільність ситуації у державі.
Такі висновки за результатами експертного опитування оприлюднила сьогодні на прес-конференції в УНІАН керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана КОНОНЧУК.
"Серйозним ризиком залишаються корупційні відносини. Очевидно, що рентний характер управління, намагання представників бізнесу витиснути з держави якнайбільше ресурсів спонукає їх до утримання корупційного характеру відносин у суспільстві, які переходять і на бізнес-сектор - на малий та середній бізнес, і на структури державного управління", - сказала С.КОНОНЧУК.
За її словами, другим значним ризиком для політичної стабільності є непрозорі процедури ухвалення політичних рішень. "Близько 96% експертів відзначили, що державні рішення ухвалюються в інтересах тих, хто і приймає рішення. Дуже високим залишається рівень непублічних впливів на процес ухвалення рішень. Тому дуже складно представникам бізнесу, зокрема, іноземним інвесторам, які хотіли би працювати в Україні, передбачити, в якому напрямку буде рухатися зміст політичних рішень, чого очікувати від нашої держави", - пояснила вона.
Зокрема, С.КОНОНЧУК навела приклад підготовки й ухвалення у Верховній Раді Податкового кодексу. "Тричі вносилися різні проекти Податкового кодексу, доступ до ознайомлення з проектами був дуже ускладнений, не виконувалися процедури, передбачені для розгляду таких законопроектів. Рівень передбачуваності і рівень доступу громадськості до обговорення проектів рішень держави залишається незадовільним", - констатувала експерт.
"Ще 54% респондентів відзначили, що всі рішення, які пропонуються владою, не проходять належного рівня експертної оцінки. Загалом наш висновок щодо проходження процедур ухвалення державних рішень полягає у тому, що представники держави, органів влади недостатньою мірою використовують потенціал дорадчої демократії, яка могла б стати запобіжником у ситуації появи нових політичних суб'єктів з громадського сектора, як у випадку з Податковим кодексом, коли влада довела ситуацію до того, що створила політичного суб'єкта з громадського середовища (підприємців)", - зазначила С.КОНОНЧУК.
За її словами, результати опитування також свідчать про зростання внутрішньоелітної конкуренції за вплив на ухвалення рішень. "Якщо подивитися, хто виступає замовником більшості політичних рішень, то видно, що роль центрів впливу у підготовці рішень на себе взяли Адміністрація Президента (так вважають 79% наших експертів) і найближчі радники Президента (так стверджують 83% опитаних)", - повідомила С.КОНОНЧУК.
Водночас, за її словами, значущим залишається вплив непублічних кіл на ухвалення рішень. "Близько 83% експертів стверджують, що вплив непублічного середовища у ході формулювання ідеології рішень залишається дуже високим. Отже, очевидно, що ми стикаємося з явищем внутрішньоелітної конкуренції, яка має тенденції до посилення протистояння. Відповідно, конкуренція за роль спадкоємця державного ресурсу буде підвищуватися і надалі. Теоретично можна припустити, що боротьба між елітами за оволодіння ресурсом високого політичного і економічного ґатунку буде дуже потужною", - припустила С.КОНОНЧУК.
"Перш ніж говорити про досягнення політичної стабільності, варто було б працювати над тим, щоб уникати таких механізмів і таких структурних ситуацій", - резюмувала вона.
***Український незалежний центр політичних досліджень проводив експертне опитування "Як вплинула реінсталяція президентської форми правління на стан політичної стабільності?" з 18 по 22 січня. Участь в опитуванні взяли 24 експерти.
