Київ. 24 січня. УНІАН. Впровадження енергозберігаючих технологій не привело до зниження вартості житлово-комунальних послуг.

Такі висновки за результатами проекту “Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні” були озвучені сьогодні в ході презентації проекту на прес-конференції в УНІАН.

«Ми не знайшли жодного випадку, коли впровадження таких проектів у якомусь місті привело до зниження вартості житлово-комунальних послуг», - сказав голова правління Центру громадської експертизи Любомир ЧЕРНІЙ.

За його словами, впровадження енергозберігаючих технологій може привести до економії витрат і енергоресурсів.

«Навіть невеликі капіталовкладення можуть привести до достатньо суттєвого скорочення витрат. Проблема полягає в тому, що місцеві органи влади, як і фахівці місцевих підприємств у сфері житлово-комунального господарства, часто не знайомі з новими технологіями, які використовуються», - сказав голова правління Центру громадської експертизи.

Л.ЧЕРНІЙ зазначив, що низькокалорійне паливо (тирсу, тріски, торфобрикети) можна використовувати в централізованих тепломережах, відмовляючись від вугілля й газу, і дуже суттєво економити.

За даними Центру громадської експертизи, вартість середнього малого проекту з енергозбереження в сільській місцевості становить 25-50 тис. грн. Впровадження таких проектів дозволяє в середньому заощадити 25 тис. грн. на рік.

При цьому окупність таких енергозберігаючих технологій, як геліосистеми, встановлення котлів, що працюють на альтернативних видах палива (торфобрикети, відходи деревини), становить 0,5-2 роки.

Разом із тим, середня вартість більших енергозберігаючих проектів у централізованих міських мережах становить 3-8 млн. грн., окупність – 2-6 років. Приміром, за результатами впровадження такого проекту в Дніпропетровській області загальна економія за перший рік становила 9 млн. грн.

«Йдеться про те, що в централізованих мережах при впровадженні елементарних заходів можна досягти достатньо відчутної економії», - сказав Л.ЧЕРНІЙ.

Керівник організації зазначив, що бажання покращити екологічні показники, знизити вартість житлово-комунальних послуг або підвищити їх якість не є основним стимулом для впровадження енергозберігаючих проектів.

«Переважно органи місцевої влади дивляться на можливість заощадити певні витрати з місцевого бюджету, перш за все на утримання бюджетних закладів, тобто не для громадян, або знизити рівень дотування місцевих підприємств житлово-комунального господарства», - уточнив він.

При цьому в більшості випадків виконавці проектів не намагаються прорахувати екологічний та економічний ефекти від їх реалізації.

Л.ЧЕРНІЙ зазначив, що ініціаторами проектів найчастіше виступають підприємства ЖКГ приватної форми власності, а технології, які застосовуються в проектах, у більшості своїй іноземні.

Джерелами фінансування таких проектів є державний і місцеві бюджети, рідше – приватні інвестиції, поодинокі випадки використання кредитних коштів. Л.ЧЕРНІЙ додав, що для реалізації проектів недостатньо використовуються кошти міжнародної технічної допомоги й міжнародних фінансових організацій.

У свою чергу керівник соціологічних проектів Центру громадської експертизи Наталія ХОДЬКО зазначила, що більш активно енергозберігаючі проекти впроваджуються на заході й південному заході країни, зокрема у Львівській, Івано-Франківській, Житомирській і Волинській областях. При цьому 85% проектів реалізуються в містах (централізовані системи теплозабезпечення, водопостачання, водовідведення, вуличного освітлення), 15% - у сільській місцевості (окремі об'єкти – школи, дитсадки, амбулаторії).

«Основна сфера, де впроваджується енергозбереження, де досягається найбільший економічний ефект, - міські системи надання житлово-комунальних послуг», - сказала вона.

Зокрема, у сфері теплопостачання реалізується 76% проектів, забезпечення гарячою водою – 40%, водопостачання та водовідведення - близько 20%, освітлення вулиць – 10%.

На думку Н.ХОДЬКО, серед енергозберігаючих технологій перспективними і найбільш ефективними для України є когенерація (комбіноване виробництво теплової та електричної енергії), геліоколектори (використання сонячної енергії), теплові насоси, встановлення теплоутилізаторів.

Виконавчий директор Фонду «Східна Європа» Віктор ЛЯХ повідомив, що проект “Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні” здійснювався за підтримки Фонду «Східна Європа» на кошти, надані посольством Швейцарії в Україні, посольством Королівства Норвегія в Україні, Агентством США з міжнародного розвитку й за сприяння Міністерства з питань ЖКГ України.

Проект тривав 8 місяців у 18 регіонах України й містить 168 проектів у сфері енергозбереження.

В.ЛЯХ зазначив, що проект буде презентовано в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, а також опубліковано на інтернет-ресурсах.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram