Київ. 21 січня. УНІАН. Згортання демократичних свобод, цілеспрямовані й політично вмотивовані кримінальні переслідування в Україні ставлять під загрозу її подальший євроінтеграційний курс.
Про це йдеться у заяві, яку сьогодні на прес-конференції в УНІАН озвучили представники громадських організацій, що входять до Громадської експертної ради при українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом.
Оприлюднюючи заяву, голова ради Олег РИБАЧУК зазначив, що “хоча внутрішньополітичні проблеми в країні не досягли того рівня, який би дозволив європейцям перейти на мову ультиматумів, певні загрози, що виникають вже зараз, змушують акцентувати увагу на можливих негативних наслідках для основних напрямів євроінтеграційого курсу України”.
Зокрема, автори заяви наголошують, що “сумніви в ЄС щодо готовності України відповідати європейським демократичним цінностям можуть ускладнити процес переговорів про підписання Угоди про асоціацію". На їх переконання, ЄС може порушити питання про перегляд домовленостей, яких було досягнуто раніше в сфері юстиції, свободи та внутрішньої політики. Також це може призвести до «небажання йти на поступки та компроміси у складних питаннях, зокрема в частині зони вільної торгівлі».
Водночас експерти припускають, що Україна ризикує втратити шанс на отримання безвізового режиму з ЄС в осяжній перспективі.
"Прецедент ДАНИЛИШИНА, - зазначив член ради Олександр СУШКО, - є першим фактом надання громадянину України політичного притулку в ЄС за останні 8 років, і він переводить Україну в категорію країн, громадяни яких через внутрішньополітичні причини мають легітимне право претендувати на статус політичних біженців". "Такий факт хоча і не є критичним, але говорить про тенденції, що можуть суттєво заморозити рух України до отримання безвізового режиму з ЄС, оскільки статус країни-постачальника політичних біженців вважається в ЄС несумісним із безвізовим режимом”, - сказав він.
Разом із тим експерти у своїй заяві зазначають, що через події, які спостерігаються в теперішній Україні, обсяги та формат надання їй допомоги в наступній фінансовій перспективі ЄС можуть змінитися. "Обсяги зменшаться, а формат бюджетної підтримки як основного інструменту надання допомоги національного компоненту буде змінено на формат проектів міжнародної технічної допомоги. Це значно знизить ефективність такої допомоги", - наголошують автори документа.
При цьому вони нагадують, що на сьогодні в рамках Національного компоненту Європейського інструменту сусідства та партнерства за 2007-2013 роки Україні передбачається надати 964 млн. євро, з яких близько 75% - це кошти на програми бюджетної підтримки.
Також експерти висловлюють думку, що "за наявних умов функціонування органів влади не варто розраховувати на повноцінне виконання Порядку денного Асоціації, плану дій з візової лібералізації та Угоди про асоціацію з ЄС".
"Український уряд має серйозні проблеми з організацією виконання таких комплексних зобов’язань і на системному рівні, і на рівні окремих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Зокрема, необхідно звернути увагу на відсутність ефективного централізованого механізму координації, а саме урядового органу, який би мав повноваження та можливість комплексно оцінювати ризики для європейської інтеграції та запобігати їм, в т.ч. у сфері свободи, юстиції та безпеки та в інших сферах", - говориться у заяві.
