Київ. 14 січня. УНІАН. В українських СІЗО і виправних колоніях відсутня необхідна медична допомога.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила координатор проекту “Захист прав порушень людини у галузі охорони здоров'я” Айгуль МУКАНОВА.
Підбиваючи підсумки роботи Фонду захисту прав людини у галузі охорони здоров'я Інституту правових досліджень і стратегій за 2010 рік, А.МУКАНОВА підкреслила, що однією з основних проблем, з якими зверталися до фонду заявники минулого року, стала відсутність належної медичної допомоги в установах Департаменту виконання покарань.
“Ця проблема в 2010 році набула страхітливих розмірів. Приміром, одна з таких справ, коли 70-річній людині, що знаходиться під вартою і має величезний букет захворювань (близько 17 медичних діагнозів), не надають необхідної допомоги. І ситуація ніяк не може зрушитися з мертвої точки. Проблема ще в тому, що дуже багато випадків, коли людей запроторюють під варту, коли вони не представляють загрози для суспільства”, – зазначила А.МУКАНОВА.
За словами правозахисниці, дуже великий потік справ у 2010 році був пов'язаний з медичними проблемами ВІЛ-інфікованих. “Зазвичай, це люди з четвертою термінальною клінічною стадією ВІЛ, яким не надають належної медичної допомоги і навіть не обстежують. У них безліч супутніх захворювань – туберкульоз, гепатит та інші тяжкі захворювання. Вони змушені просто вмирати за стінами виправних установ і в слідчих ізоляторах”, – сказала А.МУКАНОВА.
Вона підкреслила, що стосовно всіх ВІЛ-інфікованих в’язнів існує загальна проблема – відсутність умов та обладнання для обстеження, а також медикаментів для антиретровірусної терапії, без якої будь-яке лікування малоефективне.
“Наступна категорія справ пов'язана з утриманням у психіатричних лікарнях, коли примусово надають психічну допомогу. Часто адекватні, дієздатні люди відмовляються від такої допомоги, але працівники таких лікарень змушують до обстеження і лікування без згоди пацієнта. Був випадок, коли підроблювали підпис хворого в документі”, – зазначила А.МУКАНОВА.
Також, за словами правозахисниці, до фонду продовжує надходити багато заяв про лікарські помилки, халатність лікарів, відмови в наданні медичної інформації або ж розголошуванні лікарської таємниці.
А.МУКАНОВА впевнена, що змінити ситуацію зможе не тільки робота правозахисних організацій щодо зміни політики держави в системі охорони здоров'я, а й також звернення самих потерпілих у правоохоронні органи і суди.
