Генеральний директор піар-агентства Flexi Communications Вугар Халілов написав скаргу президентові радіостанції «Вільна Европа»/«Свобода» (RFE/RL) Джеффрі Гедміну (Jeffrey Gedmin), в якій зажадав перевірити достовірність відомостей, що прозвучали в одній з програм киргизької служби «Радіо Свобода» («Азаттик»). Копії своєї скарги громадянин Великої Британії В.Халілов направив главі Комітету із зовнішньої політики Палати представників США Говарду Л.Берману (Howard L.Berman), виконавчому директорові BBG Джеффрі Н.Трімблу (Jeffrey N. Trimble), Держсекретареві США Хіларі Клінтон, послові США в Бішкеку Татіані Гфеллер, тимчасовому повіреному в справах США в Азербайджані Адаму Стерлінгу (Adam Sterling), послу Великої Британії в Казахстані та Киргизстані Девіду Морану (David Moran).
Суть претензій В.Халілова така: у програмі «Азаттик» від 14 квітня 2010 року журналіст Бурулкан Саригулова узяла інтерв`ю у якогось Бакіта Урматова, журналіста, який повідомив, що Халілов був «правою рукою» Євгена Гуревича, глави MGN Groop, а Flexi Communications робило піар компанії Гуревича. Бакіт Урматов стверджував, що Халілов був офіційним представником Гуревича і захищав його на прес-конференціях, що Халілов працював на «Азіюуніверсалбанк», що Халілов є «наближеним колишнього президента Киргизстана Курманбека Бакієва і його сина Максима» і «багато знає» про секретні транзакції, які проводилися MGN.
Після ефіру на «Азаттик» повідомлення «Бакіта Урматова» передрукували багато місцевих і зарубіжних видань.
У своєму листі В.Халілов стверджує, що звинувачення, які були йому висунуті після арешту, практично співпадають з тим, що транслювалося на «Азаттик», і вимагає розібратися і дізнатися, хто ховається під псевдонімом «Бакіт Урматов». На даний час на радіостанції вже почалося розслідування, повідомляє інформагентство Фергана.ру. Нагадаємо, що Вугар Халілов був затриманий 12 квітня 2010 року, через два дні йому було пред`явлено обвинувачення за ст. 183 (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу Киргизії. На думку слідства, Вугар Халілов мав відношення до корупційних схем, створених сім`єю Бакієвих та їх наближеними, до відмивання ними грошей, а також незаконного захопленню чужого майна, незаконної приватизації державного майна і розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Проте державний обвинувач відмовився підтримувати версію слідства, і суд виправдав британського підданого. До цього В.Халілов пробув в слідчому ізоляторі Державної служби національної безпеки (ДСБН) Киргизстана майже п`ять місяців.
Потім Вугар Халілов повернувся до Лондона і звідти разом з адвокатами почав розплутувати клубок, який був «намотаний» навколо його імені за весь цей час. Окрім заяви президентові «Радіо Свобода», 16 листопада 2010 року В.Халілов направив заяву Генеральному прокуророві Киргизстана Кубатбеку Байболову з вимогою «почати розслідування за фактом встановлення особи і місцезнаходження невідомої особи, який, ховаючись під вигаданим ім`ям Бакіт Урматов, обмовив мене, вводячи в оману громадськість і відповідні органи Киргизстана за допомогою розповсюдження помилкової інформації».
В.Халілов погодився відповісти на деякі запитання Фергана.ру. - Вугар, чи працювало ваше агентство Flexi Communications з секретаріатом президента К.Бакієва і його главою Оксаною Мальованой? Чи виконували ви замовлення інших державних структур Киргизстана? Чи були ці відносини оформлені договорами?- Ні, не працювало і замовлення держструктур не виконувало. До речі, ці питання вже задавалися мені в ДСНБ Киргизстана в рамках слідства. За наслідками слідства відбувся суд, який виніс виправальний вердикт, на підставі відмови державного обвинувача підтримати звинувачення, оскільки не було складу злочину. Висновки слідства були визнані висновками і припущеннями.
- Ви мали справу з MGN (компанією Є.Гуревича)? Робили проекти для АУБ? Чи працювали з Максимом Бакієвим? Чи були особисто знайомі з Є.Гуревичем, М.Бакієвим, О.Мальованою?- Я справ з MGN не мав. Це компанія була клієнтом Flexi по піару і маркетингу. З АУБом проектів не існувало, і з Максимом Бакієвим не працював і не був знайомий. Що ж до Гуревича, то я з ним знайомий, оскільки його компанія була клієнтом Flexi. З О.Мальованою теж знайомий, як і все медійне співтовариство Киргизії і також як і нинішній політичний бомонд.
Якщо це питання пояснюється інтересом до роботи Flexi Communications в цілому, то можу вам повідомити, що моя компанія працювала не тільки в Киргизстані, але і в центральноазіатському регіоні взагалі. Наприклад, ми брали участь в тендері на піар і маркетингове обслуговування заводу «Carlsberg» в Узбекистані, до нас зверталися з найбільших консалтингових фірм Європи з пропозицією брати участь в тендері по інформаційному супроводу трансконтинентального проекту «Набукко». Таким чином, діапазон наших потенційних клієнтів був досить широкий.
- У чому вас звинувачувало слідство? - Перш ніж почати відповідати на дане питання, хотів би відразу відзначити, що слідчих, які мене допитували, не так давно самих заарештували, і вони знаходяться під слідством.
Слідство спочатку допитувалося від мене того, чого я попросту не знав і не міг знати, а потім, щоб виправдати свої дії по моєму незаконному затриманню, навісило на мене звинувачення в тому, чого я не здійснював і фізично не міг зробити – звинувачення у відмиванні грошей. Підкреслю, що в моїй справі немає скаржника і не було жодного свідоцтва про те, що я відмивав гроші. Слідство оперувало тільки якимись абстрактними «оперативними даними», джерело яких досі пір не розкривається.
Але це звинувачення було формальним. 12 квітня, коли мене доставили в ДСНБ Киргизстана, мені задавали питання, що не мають до мене ніякого відношення, про місцезнаходження генерального директора MGN Group Євгена Гуревича, глави Центрального агентства з розвитку, інвестицій та інновацій (ЦАРІІ) Максима Бакієва, про те, де знаходяться їхні гроші. Це було схоже на чисту провокацію. Потім мені ще докоряли, що «я працював з євреями». Вся ця нісенітниця і навіженство продовжувалося 48 годин, і до мене не допускалися адвокат і консул Великої Британії.
Але після довгих бесід співробітники ДСНБ зрозуміли, що з моїм затриманням “сплохували”, що їх «підставили» і що їм мені пред`явити нічого. Вони навіть мене питали, «як же ти не винен, якщо журналісти говорять, що ти бакієвець!?».
Після цього в справу включилася міська прокуратура і без будь-яких обгрунтувань пред`явила мені звинувачення у відмиванні грошей і, дуже швидко доставивши мене до Першотравневого міського суду, оформила це сфабриковане звинувачення.
- Як йшло слідство? - Слідства і допитів як таких не було. Були ось ці напівофіційні допити і лише один формальний допит наприкінці слідчого періоду. І справа була відразу в поспіху передано до суду. Причому це було зроблено заднім числом: я в цей час був госпіталізований, і згідно КПК КР, слідство на цей час повинне було зупинитися. Також відзначу, що допит проводився відразу після проведення судово-медичної експертизи, коли я був вже у важкому напівнепритомному стані.
- Що з вами трапилося?- Загострення грижі спинного мозку. У мене були сильні болі, їх потрібно було знімати спеціальними процедурами, а мені просто давали болезаспокійливі, які знімали біль тільки на якийсь час. Міська прокуратура мене не госпіталізувала. Я не спав від болю близько двох місяців і був майже без свідомості від болю і недосипу.
Але, не дивлячись на це, слідчий Анатолій Хегай наполіг на проведенні допиту відразу ж після відходу лікарів. На протест мого адвоката А.Хегай відповів, що він нічого не може зробити, на нього тиснуть зверху.
- У яких умовах вас тримали в СІЗО? У чому були процесуальні порушення?
- Тримання в СІЗО ДСНБ скарг не викликало. Але слідчо-процесуальних порушень з боку міської прокуратури була багато. Мене затримали без пред`явлення ордеру на арешт, без пояснень і пред’явлення будь-яких посвідчень. На мої вимоги викликати адвоката і консула Великої Британії слідувала груба відмова. Моїх родичів не попередили про моє затримання. Мене під загрозою розправи примусили підписувати протокол допиту. І найголовніше, потім я з`ясував, що міська прокуратура не мала права тримати мене під вартою, оскільки згідно КПК КР, особи, підозрювані в скоєнні економічних злочинів (а вони на мене навісили саме таке звинувачення), якщо вони заплатили заставу, не утримуються під вартою.
Мене навіть не повідомили про моє таке право, і це право не надавалося. Слідчі відмовляли в цьому, і, крім того, мене тримали в повній ізоляції близько місяця, без вільного доступу до адвоката і консула Великої Британії. Адвокатові доводилося щоразу звертатися до суду, щоб зустрітися зі мною. Навіть ноти Посольства Великої Британії ігнорувалися міськпрокуратурою і слідчим.
- У вас є пояснення, чому слідство практично дублювало висловлені в репортажі «Азаттик» звинувачення? Вам пред`являли інші докази вашої провини?- Це слідство має пояснити, чому текст їх обвинувачувального документа майже ідентичний повідомленням радіостанції «Азаттик» і киргизької служби «Бі-Бі-Сі». Це дуже важливий момент. У слідства не було ніяких фактичних обгрунтувань, на основі яких можна було б пред`явити звинувачення.
Я вважаю, що офіційні власті країни були накачані ззовні помилковою інформацією про мене. Замість перевірки цих помилкових доносів вони сліпо довірилися своїм джерелам. Ніяких доказів не було. Все було побудовано на припущеннях і висновках слідчих.
З цієї причини навіть сам державний обвинувач під час засідання районного суду відмовився підтримати висновки слідства. Але, не дивлячись на це, прокуратура виявляла завзятість і подала апеляцію до вищого, міського суду, повторивши колишні звинувачення.
Був справжній анекдот, коли в міськсуді представник прокуратури почав другий раз підряд читати один і той же текст - і осікся: мабуть, в поспіху на комп`ютері був двічі скопійований однаковий текст. А обгрунтування або пояснення протесту так ніхто і не зміг почути. Логіка звинувачення була проста: «він винен, тому що має бути покараний».
- Наприкінці жовтня ви говорили, що «в міськпрокуратурі все ще знаходяться фінансові документи моєї компанії і офісне устаткування. І тому компанія не може функціонувати». Це досі так? Що зараз з вашим агентством? Ви збираєтеся повернутися до Киргизстану?- Так, всі важливі документи компанії досі знаходяться в міськпрокуратурі. І це, не дивлячись на те, що киргизький суд мене виправдав.
Більше того, колишнє керівництво міськпрокуратури примудрилося втратити декілька важливих документів компанії, без яких Flexi Communications не може функціонувати.
У даний час йде переформатування компанії, і поки документи і устаткування не повернуті назад, рано говорити, що буде з агентством і чи повернуся я туди. Але у будь-якому випадку, чом би не повернутися? Киргизстан – прекрасна країна, з прекрасними людьми.
- Чому ви в 2009-му році вирішили приїхати до Бішкека з Лондона і відкрити тут агентство? Вам щось пообіцяли? (Агентство В.Халілова робило сайт для президента Киргизстана в 2009 році - ред.)- А ось в сусідньому Казахстані існують декілька іноземних піар-агентств з іноземним менеджментом. Скажіть, а їм щось пообіцяли? Цікаво, чому вони приїхали до Казахстану? Я в Киргизстані бачив немало іноземців – вони займаються тут бізнесом в різних галузях. Їм теж щось пообіцяли?
Flexi Communications - перша в Центральній Азії комунікаційна компанія повного циклу, яка заснована в Киргизстані, і всі працівники якої, окрім мене, є громадянами Киргизії.
Flexi Communications лише за один рік завоювала визнання на міжнародному рівні і могла увійти до числа у фіналістів серед знаменитих піар-компаній світу.
Кому в Киргизстані від цього стало б погано? Чом би не відкрити піар-агентство в країні, в якій немає цієї індустрії? Свідоцтвом того, що ця індустрія в країні відсутня, є мій арешт і абсурдні звинувачення.
З Вугаром Халіловим розмовляла Марія Яновська Постійна адреса статті:
