Електоральна ситуація у містах України з населенням від 100 тис. осіб і більше станом на кінець листопада 2009 р.

10:11, 09 грудня 2009
0 0

Дослідження на тему «Електоральна ситуація у містах України з населенням від 100 тис. осіб і більше станом на кінець листопада 2009 року» проведене Центром соціальних технологій «Соціополіс» у період з 23 до 29 листопада 2009 року (польовий етап). Результати дослідження представили   9 грудня 2009р. в інформаційному агентстві УНІАН науковий керівник  Центру соціальних технологій «Соціополіс», кандидат соціологічних наук  Сергій Літвінов та  політолог, президент  Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.

Об’єкт дослідження – електоральні установки і соціально-політичні орієнтації дієздатного населення міст 100 тис. + віком 18 років і старше.

Мета дослідження – визначити електоральні вподобання виборців середніх і великих міст України, їх динаміку і регіональну специфіку.

Метод збору інформації: телефонне опитування САТІ.

Вибірка – ймовірна випадкова, рівнозначна за областями. Відображає структуру міського (міста з кількістю жителів від 100 тис. жителів) населення в областях за статтю і віком. Статистична похибка репрезентативності опитування не перевищує 2,0% з вірогідністю 0,99. Вибірка склала 2400 респондентів.

ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Електоральна активність населення міст України

з кількістю жителів більше 100 тис.

Електоральна активність жителів середніх і великих міст України у кінці листопада склала 85,2%. Саме стільки опитаних заявили, що підуть на виборні дільниці, щоб проголосувати на виборах Президента України. При цьому 8,4% респондентів не будуть брати участі у голосуванні, 11,1% ще не визначилися.

Якщо реальна явка відповідатиме результатам опитування, то чергові вибори можуть стати рекордними за всю історію сучасної України. Аналіз динаміки показника явки з серпня до листопада 2009 року свідчить, що активність виборців постійно зростала (на 10,7% за три місяці), як за рахунок тих, хто вагається, так і за рахунок зміни позиції тих, хто спочатку заявляв, що не братиме участі у виборах. Отже, можна спрогнозувати, що ця зміна настроїв респондентів, і висока прогнозна активність виборців у містах свідчать про ріст політичної відповідальності громадян, які усвідомлюють важливість чергових виборів. 

2.  «Нові» політики – сприйняття їх виборцями

Як і напередодні, більшість опитаних міських жителів вважає, що у сучасній Україні немає жодного гідного молодого політика (67,7% опитаних). У той же час кожен третій респондент дотримується думки, що в Україні є гідні представники молодого покоління політиків. 18,6% відповідей свідчать, що це Сергій Тігіпко, 9,2% - Арсеній Яценюк. Олег Тягнибок (3,0%) і Анатолій Гриценко (2,7%) помітно відстають від лідерів симпатій. Ми бачимо, що у міських жителів існують деякі очікування лише по відношенню до А. Яценюка і С. Тігіпка, сподівання на інших політиків «нової генерації» сьогодні незначні. 

3. Рейтинги кандидатів на посаду  глави держави

Як і в попередніх хвилях опитування, частка респондентів, які не визначилися, кому віддати свої голоси на виборах (незважаючи на те, що мають намір брати у них участь), досить висока, хоча й знизилася протягом листопада з 35% до 29,4%. Саме від їхньої позиції залежатимуть результати виборів-2010. Тут і надалі ми оперуватимемо показниками рейтингів, обрахованих по відношенню до респондентів, які визначилися і мають намір голосувати. Це єдиний, на наший погляд, підхід, спрямований не на маніпулятивне «пророцтво» щодо результатів виборів, а на кількісний аналіз компетентної громадської думки щодо діяльності головних політичних осіб країни, їх участі у виборчій кампанії.

Зважаючи на сказане вище, п’ятірка лідерів передвиборних перегонів у середніх і великих містах України виглядає наступним чином: Віктор Янукович (29,6%), Юлія Тимошенко (16,5%), Сергій Тігіпко (14,8%), Арсеній Яценюк (8,8%), Віктор Ющенко (3,9%).

За останні три місяці (особливо у жовтні) співвідношення сил головних претендентів на посаду глави держави змінилося. Віктор Янукович за результатами кінця жовтня-початку листопада значно випередив Юлія Тимошенко, але потім його рейтинг знизився (рис. 2.1.3). Починаючи з серпня, Арсеній Яценюк стрімко втратив підтримку виборців, а Сергій Тігіпко так само стрімко її отримав. У результаті Сергій Тігіпко не тільки витіснив Арсенія Яценюка з третьої позиції, посівши його місце у трійці лідерів, але й помітно наздогнав Юлію Тимошенко. Отже, серед населення середніх і великих міст України популярність Сергія Тігіпка значно зросла.  

Щодо інших кандидатів, то зміни не настільки драматичні, у межах статистичної похибки вибірки. Так, станом на кінець листопада рейтинги П. Симоненка, В. Литвина і А. Гриценка виглядають відповідно -  3,6%, 2,5% і 2,2% по відношенню до тих виборців, які мають намір голосувати. На 4,1% зменшилася частка респондентів, які голосуватимуть на виборах проти всіх, і сьогодні вона складає 15,2%. 

У рейтингах кандидатів на посаду Президента України, як вже згадувалося, характерним є яскраво виражений регіональний поділ. Найбільше регіоналізм виражений у випадку Олега Тягнибока (суттєва підтримка тільки в Івано-Франківській, Волинській, Хмельницькій і Тернопільській областях) і у випадку Віктор Ющенка (тільки у Львівській області). Віктора Януковича найбільше підтримують міські жителі Донецької (59,0%) і Миколаївської (54,2%) областей; Юлію Тимошенко – у Волинській області і Києві (35,2%); Сергія Тігіпка – у Запорізькій області (21,4%); Арсенія Яценюка – у Чернівецькій області (27,3%); Віктора Ющенко – у Львівській області (29,2%).  

4. Антирейтинги кандидатів на посаду глави держави

Антирейтинг кандидатів є також важливим показником в аналізі. Ми не раз зауважували у своїх звітах той важливий факт, яким соціологи часто нехтують. Адже особливості динаміки підтримки політиків, її стабільність, стійкість електорату того чи іншого регіону до маніпулятивного впливу під час виборної кампанії часто залежить від показника антирейтингу. Як наслідок, антирейтинг характеризує три атрибути рейтингу: 1) його «силу» (стійкість по відношенню до впливу); 2) швидкість і напрямок динаміки; 3) наявність електорального потенціалу, тобто можливості підвищити рейтинг за рахунок тих виборців, які не визначилися.     

Розглянемо ситуацію, що склалася у середніх і крупних містах України станом на кінець листопада 2009 року. Максимальний антирейтинг має Віктор Ющенко (32,6%), який також має найгірший баланс «рейтинг-антирейтинг» (-28,7%). Високий антирейтинг виявився у лідерів президентських перегонів – Юлії Тимошенко (22,2%) і Віктора Януковича (18,7%). При цьому Віктор Янукович має позитивний баланс симпатій та антипатій виборців (+11,0%), в Юлія Тимошенко – негативний (-5,7).

Найкращий балансовий показник у Сергія Тігіпка. Цим можна пояснити і стрімке зростання його популярності: формування його позитивного образу кандидата не викликає спротиву у  електорату, він не піддається жорстким закидам противників, розширює свою базу за рахунок міських жителів, які не визначилися зі своїм вибором.

Контакти:

E-mail: office@ sociopolis.com.ua

Тел./факс (044)-360-96-49

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter