Правозахисники заявляють, що в Україні досі немає цілісної та системної політики у сфері дотримання прав людини

12:04, 03 грудня 2009
0 0

Київ. 3 грудня. УНІАН. Правозахисники заявляють, що в Україні досі немає цілісної та системної політика у сфері дотримання прав людини.

Про це йшлося сьогодні на прес-конференції в УНІАН, присвяченій Міжнародному дню прав людини, що відзначатиметься 10 грудня. Участь в прес-конференції взяли виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир ЯВОРСЬКИЙ; співголова Харківської правозахисної групи Євген ЗАХАРОВ; заступник міністра юстиції Валерія ЛУТКОВСЬКА та начальник Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ МВС Олег МАРТИНЕНКО.

Правозахисники заявили, що в Україні переважно порушуються право людини на справедливий суд, право на свободу вираження поглядів, право на свободу від катувань та право власності.

“Ми змушені констатувати, що в Україні, за певними винятками, відсутня цілісна і системна політика щодо прав людини. На жаль, права людини не є пріоритетом нашої держави. Хоча, за третьою статтею Конституції, це її головний обов’язок – утверджувати і захищати права людини. Такий висновок ми робимо кожного року, але ситуація якщо і змінюється, то дуже повільно і часто не в кращий бік”, - сказав Є.ЗАХАРОВ.

За його словами, незмінною залишається проблема з виконанням судових рішень: щорічно понад 70% судових рішень у цивільних справах не виконується, і держава за п’ять років не зробила нічого, щоб змінити ситуацію. Спостерігаються також інші системні порушення на справедливий суд: відсутність професійної відповідальності суддів; порушення презумпції невинності та права на захист; недостатня обґрунтованість судових рішень; відсутність незалежної недержавної експертизи.

У свою чергу, говорячи про право на свободу від катувань, В.ЛУТКОВСЬКА зазначила, що Верховний Суд має прийняти рішення про те, що явка з повинною не є доказом у судовій справі.

“Можна скільки завгодно розповідати працівникам правоохоронних органів про те, що не можна катувати, можна скільки завгодно їх навчати практиці Європейського суду з прав людини. Але до тих пір, поки явка з повинною, яка вибита під катуваннями, залишається доказом в судовому процесі – це явище буде залишатись”, - переконана заступник міністра юстиції.

Як зазначалось на прес-конференції, за даними соціологічних досліджень, у 2008 р. від насильства працівників правоохоронних органів в Україні постраждали понад 600 осіб. При цьому прокуратура не проводить ефективного розслідування випадків катувань, і це неодноразово констатував Європейський суд з прав людини.

У свою чергу, О.МАРТИНЕНКО зауважив, що першим кроком для вирішення проблеми насильства правоохоронців над громадянами стало проведення моніторингу цих фактів. МВС також розробило кілька підходів до вирішення цієї проблеми, зокрема, було розвинуто систему взаємодії з громадськими організаціями, напрацьовані спільні дії з Міністерством юстиції щодо національного плану виконання рекомендацій комісара Ради Європи. Це, наприклад, встановлення систем відеоспостереження в ізоляторах тимчасового тримання, а також у приміщеннях райвідділів міліції. Також організовано роботу щодо адекватного реагування на скарги громадян про жорстке поводження із затриманими чи підозрюваними.

Водночас В.ЯВОРСЬКИЙ наголосив, що, незважаючи на певний прогрес в органах МВС та інших органах влади з дотриманням прав людини, системні проблеми все ж таки залишаються. Він, зокрема, відзначив, що цього року почастішали випадки обмеження свободи вираження поглядів та вчинення насильства проти журналістів і цензури в ЗМІ, яка йде від керівництва цих засобів масової інформації.

Також він відзначив спроби цього року обмежити право громадян на приватне життя через введення біометричних паспортів та через неконтрольований збір даних про громадян.

“Проблема незаконного прослуховування залишається. Кількість санкцій, яка видається в Україні на прослуховування, є значно більшою, ніж в будь-якій демократичній країні”, - додав В.ЯВОРСЬКИЙ. Причому це, за його словами, використовується потім як метод тиску на бізнес, метод вимагання грошей тощо, а не для розслідування кримінальних справ.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter