Київ. 2 жовтня. УНІАН. Росія сьогодні реалізує декілька інформаційних кампаній проти кандидатів у президенти України, і в першу чергу проти чинного глави держави Віктора ЮЩЕНКА.
Про це заявив експерт Школи політичної аналітики при Національному університеті «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління Андрій ДУДА сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
Він презентував пілотний проект моніторингу зовнішнього впливу на виборчу кампанію в Україні, проведеного Школою політичної аналітики.
А.ДУДА констатував, що моніторинг, який можна вважати експертною оцінкою, свідчить про серйозні ризики для національних інтересів України у частині інформаційної безпеки. За його словами, об`єктом моніторингу були повідомлення у ЗМІ, а також “ми вперше спробували як джерело інформації використовувати коментарі на Інтернет-форумах провідних політичних Інтернет-ресурсів в Україні”.
Експерт зауважив, що при проведенні моніторингу був виявлений вплив лише з боку Російської Федерації. При цьому він висловив здивування, що країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки не виявляють поки зацікавленості у цьому питанні.
Говорячи безпосередньо про дослідження Школи політичної аналітики, А.ДУДА зауважив, що на даний час в Україні впроваджується декілька інформаційних кампаній, спрямованих проти реальних кандидатів у президенти.
За словами експерта, згідно з результатами моніторингу, “можемо зробити висновок про достатньо слабкий градус негативу щодо прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО, лідера Партії регіонів Віктора ЯНУКОВИЧА, лідера “Фронту змін” Арсенія ЯЦЕНЮКА, який поширюється у контексті російсько-українських відносин”.
При цьому лідером неприйнятності для Росії є В.ЮЩЕНКО та інститути, які пов`язують з президентською вертикаллю влади. А.ДУДА назвав “абсолютно аморальною за своїм змістом кампанію з приводу ставлення під сумнів факту отруєння В.ЮЩЕНКА”.
Іншою масштабною кампанією, яка реалізується в Україні, за його словами, є формування громадської думки про те, що налагодження українсько-російських відносин можливе лише після зміни Президента України.
На думку експертів, підставою для проведення російською стороною інформаційних кампаній проти чинного глави Української держави є передусім його небажання вести переговори про приватизацію газотранспортної системи, протидія у питанні “приватизації гігантів української індустрії російськими резидентами”, відстоювання національних цінностей тощо.
Також, вважає А.ДУДА, Росія, напевно, вважає В.ЮЩЕНКА реальним кандидатом у президенти, “оскільки якби вважала, що в чинного глави держави немає шансів, навряд чи влаштовувала подібні інформаційні війни”.
Крім того, моніторинг виявив, що останнім часом фіксується сплановане поширення інформаційних приводів з дискредитації голови СБУ Валентина НАЛИВАЙЧЕНКА, яку експерти пов’язують з активною державницькою позицією.
А.ДУДА зауважив, що однією з важливих проблем сучасної інформаційної безпеки держави є достатньо пасивна позиція громадянського суспільства (засоби масової інформації, громадські організації тощо).
Експерт наголосив, що тема програшу Україною зовнішньої інформаційної війни піднімається кожного разу, як тільки Україна переживає міждержавну «нештатну» ситуацію, і завжди супроводжується закидами в бік держави. “Мовляв, слабо працює Президент, Кабмін та інші органи влади. Між тим, у жодній демократичній країні органи влади не володіють власними ЗМІ, не організовують платних інформаційних кампаній, не проплачують журналістські матеріали”, - сказав він.
Оцінка належної чи неналежної діяльності органів влади у веденні інформаційної політики у демократичних країнах базується виключно на інформуванні громадськості, на оперативному реагуванні на суспільно важливі події, на забезпечені прозорості дій влади, зауважив А.ДУДА. “А от програти чи виграти інформаційну війну в самій країні – залежить виключно від позиції самих засобів масової інформації та політичних і громадських інститутів. Тому порядок денний для українських ЗМІ, партій, громадських організацій, якщо ми, звичайно, хочемо жити в європейській демократії, – створення власної реакції на зовнішні виклики, формування власної системи оцінки того чи іншого факту. Незалежно від Президента, прем’єра та інших державних інститутів”, - вважають у Школі політичної аналітики.
