Київ. 16 липня. УНІАН. Колишній міністр оборони Юрій ЄХАНУРОВ не виключає, що подаватиме апеляцію на рішення суду, який не задовольнив позов щодо визнання незаконною постанови Верховної Ради про його звільнення з посаді глави військового відомства.

Про це Ю.ЄХАНУРОВ заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

Він повідомив, що 15 липня отримав резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва, який розглядав позов щодо оскарження постанови ВР про звільнення Ю.ЄХАНУРОВА з посади міністра оборони України.

Відео дня

“Позовні вимоги були стосовно визнання цієї постанови протиправної, її скасування та поновлення мене на посаді міністра оборони”, - зазначив Ю.ЄХАНУРОВ, уточнивши, що у цій частині суд не ухвалив позитивного для нього рішення, посилаючись на рішення Конституційного Суду від 11 грудня 2007 року, де йдеться, що “Верховна Рада може реалізувати свої повноваження щодо звільнення прем’єр-міністра, міністра оборони і міністра закордонних справ і без подання Президента України”.

“Якщо юристи мені порадять, що до осені це питання може бути розглянуто, то я подам апеляцію. На мій погляд і на думку юристів, відбулося порушення закону про Кабінет міністрів. Також є питання трактування рішення Конституційного Суду”, - зауважив Ю.ЄХАНУРОВ, наголосивши, що “у першу чергу необхідно думати про Міністерство оборони і про Збройні сили, адже не можуть вони залишатися без міністра”.

Водночас, за його словами, “якщо вдасться восени на початку роботи сесії Верховної Ради – якщо вони будуть працювати, якщо вдасться домовитися про нову кандидатуру (на посаду міністра оборони - УНІАН), і вони проголосують, то я на дорозі стояти не буду, звичайно”.

“Я є людина команди Президента”, - резюмував він.

Як повідомляв УНІАН, 5 червня Верховна Рада звільнила Ю.ЄХАНУРОВА з посади міністра оборони України.

За ухвалення відповідного рішення проголосували 363 народних депутатів із 398, зареєстрованих у сесійній залі. Проти голосували 18 народних депутатів.

Відставку Ю.ЄХАНУРОВА підтримали 161 депутат від Партії регіонів, 152 – від БЮТ, 4 – від НУ-НС, 27 – від КПУ та 19 – від Блоку Литвина.