Члени президії Ради сільських і селищних голів при Кабміні просять Президента підписати нову редакцію Бюджетного кодексу

13:29, 01 липня 2009
Останні події
1 0

Київ. 1 липня. УНІАН. Члени президії Ради сільських і селищних голів при Кабінеті Міністрів України просять Президента України Віктора ЮЩЕНКА підписати нову редакцію Бюджетного кодексу України.

Про це вони повідомили сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

Зокрема, за словами голови президії Ради, Ліпінського сільського голови (Волинська обл.) Богдана ГУСАКА, через нестачу коштів сьогодні невеликі міста і села України не мають можливості не лише розвиватися, а й навіть покривати найбільш необхідні статті витрат.

«Якщо сьогодні подивитися, як працюють сільські і селищні ради України, то більш як 90% сільських і селищних бюджетів є дотаційними. Це свідчить про те, що сільрада сьогодні може витрачати гроші лише на заробітну плату і енергоносії», – сказав Б.ГУСАК.

За його словами, в такій ситуації не може йтися ні про будівництво доріг або хоча б їх якісний ремонті, ні про впорядкування, ні про розвиток житлово-комунального господарства, і жоден сільський бюджет на сьогодні не може вважатися самодостатнім.

Б.ГУСАК наголосив, що сьогодні бюджети невеликих сіл і міст формуються за залишковим принципом, після того, як буде затверджено районні бюджети, а це призводить до недостатнього фінансування

«Це призводить до того, що при формуванні сільського бюджету в першу чергу закриваються витрати по районному бюджету, а все, що лишилося, вже за залишковим принципом далі розподіляється між сільськими бюджетами. Як наслідок, витрати на органи управління закриваються десь на 70%, витрати на освіту, а це дитячі дошкільні заклади, – на 70-80%, аналогічно культура, аналогічно витрати на утримання фельдшерсько-акушерських пунктів», – сказав Б.ГУСАК.

Він переконаний, що підписання нової редакції Бюджетного кодексу Президентом створить засади для розвитку регіонів. «Якщо Президент підпише цей Бюджетний кодекс, ми дійсно створимо відповідну базу для того, щоб кожне село, кожне селище могло розвиватися, щоб кожна сільрада мала кошти для розвитку своєї території», – відзначив Б.ГУСАК.

Добротвірський селищний голова (Львівська обл.) Василь АБАЇМОВ також вважає необхідним ухвалення нової редакції Бюджетного кодексу, оскільки це, за його словами, дасть змогу прибрати з міжбюджетних відносин посередників в особі районних властей.

«Якщо Президент підпише ці зміни до Бюджетного кодексу, то створяться прямі бюджетні відносини між кожною територіальною громадою в Україні і Міністерством фінансів», – сказав В.АБАЇМОВ.

У свою чергу, Станично-Луганський селищний голова (Луганська обл.) Юрій ОРЕШКІН наголосив, що питання про те, щоб контрольні цифри бюджету селам, селищам і малим містам подавалися безпосередньо з Києва Міністерством фінансів, а не визначалися на сесіях районних рад, порушувалося неодноразово. При цьому лише зараз у змінах до Бюджетного кодексу передбачено, що, починаючи з 2010 року, контрольні цифри бюджету по селах, селищах і містах виходитимуть безпосередньо з Мінфіну.

«Тобто ми тоді не залежатимемо від районної ради, районної адміністрації, хто любий їй, а хто - не бажаний, тобто не враховуватимуться персоналії», – відзначив Ю.ОРЕШКІН.

Рокитнянський селищний голова (Київська обл.) Андрій КОВАЛЕНКО зазначив, що якою б високою не була довіра жителів сіла чи міста до місцевої влади, її дуже легко втратити, адже брак коштів робить неможливим якісне виконання владою своїх функцій. «Є довіра, але дуже важко, коли немає ресурсу, коли немає можливості забезпечити те, що вимагає від тебе громада», – сказав А.КОВАЛЕНКО.

При цьому він зазначив, що практично всі, хто йдуть у владу, обіцяють розширити повноваження і збільшити ресурсну базу регіонів, але потім, бажаючи зберегти контроль, про свої обіцянки забувають.

«Всі, хто йшов у президенти, говорили про те, що дадуть владу на місцях. Вона (влада, тобто повноваження місцевих органів самоврядування – УНІАН) давно прописана в Конституції, але фактично її немає, вона тільки на папері. Я вже говорив, що нам дали плуг, але забули дати коня або трактор, та і поля немає, яке орати потрібно, а є плуг, ось ми стоїмо біля нього і маємося», – сказав А.КОВАЛЕНКО.

Щодо політичного підтексту ухвалення змін до Бюджетного кодексу, то А.КОВАЛЕНКО наголосив, що тут йдеться насамперед про користь для людей, що проживають в невеликих містах і селах, і зовсім не важливо, яка саме політична сила просуває такі позитивні зміни.

«Та хай говорять про те, що це вибори, до речі, нас називають мало не п`ятою колоною БЮТ – ні в якому разі. Будь-яку силу, яка запропонує такі ідеї, ми підтримаємо – без політичного підтексту, тому що це правильні ідеї, це потрібно селу, потрібно людям, які нас обрали», – відзначив А.КОВАЛЕНКО.

Як повідомляв УНІАН, 23 червня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (нова редакція). «За» проголосували 232 народних депутата з 436, зареєстрованих в залі.

Не голосувала у повному складі фракція Партії регіонів. Майже у повному складі за цей закон проголосували фракції БЮТ, Блоку Литвина і КПУ, а з фракції НУ-НС його підтримали 33 народних депутата.

Цим законом передбачено формульный розрахунок трансфертів прямих відносин між Державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сів, селищ і міст районного значення.

Як відзначив голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН, цим законом передбачається наявність 12 тисяч бюджетів замість 700, що існують сьогодні.

Під час доповіді заступник міністра фінансів України Анатолій МЯРКОВСЬКИЙ відзначив, що тепер «будуватимемо відносини безпосередньо, тобто безпосередньо з Державного бюджету здійснюватиметься перелік міжбюджетних трансфертів за рішенням Верховної Ради України» в конкретні села, селища і міста.

24 червня перший заступник розділу Секретаріату Президента Олександр ШЛАПАК повідомив, що в Секретаріаті триває вивчення змін до Бюджетного кодексу України.

Висловлюючи свою думку про документ, О.ШЛАПАК відзначив, що він має великі побоювання, що Мінфін може зіткнутися з труднощами при розрахунку місцевих бюджетів, число яких значно збільшується. «Мене особисто непокоїть лише одне – яким чином сьогодні Міністерство фінансів може розраховувати 13 тисяч бюджетів. На мою думку, організаційно вони це завалять, хоча, можливо, я не маю рації. Але якщо у нас колосальні проблеми з розрахунком 700 бюджетів, то що робитимуть, коли їх буде 13 тисяч?» – сказав О.ШЛАПАК.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter