Київ. 16 червня. УНІАН. Проведення адміністративної реформи в Україні та приведення системи публічної (державної) служби у відповідність сучасним вимогам є головним чинником для попередження корупції і мінімізації її рівня в державі.
Про це свідчать презентовані сьогодні на прес-конференції в УНІАН результати дослідження корупційних ризиків в публічній адміністрації, проведеного у рамках спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу “Підтримка належного урядуваня: проект протидії корупції в Україні”.
Як зауважив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО, метою дослідження було не виявлення окремих випадків корупції, а аналіз вітчизняної нормативно-правової бази на предмет корупційних ризиків. При цьому експерти вивчали лише дві сфери – надання адміністративних послуг (послуг громадянам з видачі всілякого роду довідок, документів тощо) і контрольно-наглядову діяльність державних органів.
Отже, проведене дослідження корупції у сфері надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації дозволило ідентифікувати такі головні корупційні ризики як необгрунтовано великі терміни надання окремих послуг (довідок, документів), загальну складність процедури їхнього отримання, невпорядкованість оплати за адміністративні послуги та встановлення додаткових “платних послуг” тощо.
У сфері контрольно-наглядової діяльності це необгрунтовано широкі втручальні повноваження адміністративних органів щодо припинення/заборони діяльності, загальна спрямованість на покарання (стягнення штрафів), а не на усунення порушень чи їхнє попередження, велика різниця у визначенні максимального і мінімального розміру штрафу та інші.
Тож один із головних висновків дослідження, наголосив І.КОЛІУШКО, полягає у тому, що адміністративна реформа в Україні “вже давно перезріла і без її проведення ми й надалі будемо боротися з наслідками, а не причинами корупції”. За словами експерта, “сама структура організації влади сьогодні створює передумови для виникнення корупції”. На його переконання, потрібно якнайшвидше реформувати органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, публічну (державну) службу, змінити процедури прийняття політичних рішень і впорядкувати адміністративні процедури.
Крім того, І.КОЛІУШКО вважає надзвичайно важливим ухвалення Адміністративно-процедурного кодексу, який дасть громадянам можливість відстоювати власні позиції у спілкуванні з державними органами. За його словами, без цього у більшості випадків громадянин поставлений перед вибором – або взагалі відмовитися від вирішення свого питання, або вчинити незаконно і дати хабар для його розв’язання.
На думку заступника голови правління Центру політико-правових реформ Віктора ТИМОЩУКА, для ефективної протидії корупції варто звести до мінімуму безпосередні контакти громадян з чиновниками, відповідальними за підготовку і прийняття рішень. Він вважає, що з цією метою ефективним може стати використання поштового зв’язку (як у більшості країн Західної Європи) або впровадження “єдиного вікна” для отримання дозвільних документів. Експерт наголосив, що ці та інші ефективні заходи протидії корупції, як упорядкуваня черг, зміна часу прийому громадян, ротація чиновників тощо не потребують змін до законодавства і залежать виключно від доброї волі чиновників.
Науковий керівник фонду “Демократичні ініціативи”, який проводив соціологічний етап дослідження, Ірина БЕКЕШКІНА повідомила, що в антикорупційній політиці в Україні є серйозні шанси на успіх. Результати опитування показали істотне зменшення переконаності громадян, що при вирішенні більшості питань з органами влади потрібно давати хабарі (якщо у 2003 році таку думку підтримували 72,5% опитаних, то у 2009 році – 53,8%).
При цьому майже 46% респондентів вважають, що без хабара неможливо вирішити ніякі питання, або їм так простіше і легше вирішити свої проблеми, і лише 19% повідомили, що хабарі в них вимагали. Разом з тим, більшість опитаних (36,5%) зазначили, що готові дати хабар, якщо в них вимагатимуть для вирішення їхніх питань, і лише менше 5% звернуться до правоохоронних органів.
За результатами проведеного дослідження експертами проекту “Підтримка належного урядування: протидія корупції в Україні” та Центру політико-правових реформ підготовлено низку рекомендацій, які дозволять удосконалити законодавство та максимально зменшити рівень корумпованості вітчизняних органів влади.
Як зауважив керівник антикорупційного проекту Роман ШЛАПАК, свою готовність врахувати рекомендації антикорупційного дослідження вже засвідчило Міністерство юстиції України.
