Про необхідність створення політичного майданчика для російсько-орієнтованих громадських організацій, партій і громадян-експерти

16:49, 11 червня 2009
Останні події
0 0

Про необхідність створення політичного майданчика для російсько-орієнтованих громадських організацій, партій і громадян йшлося на засіданні Центру соціально-консервативної політики (Україна) 10 червня у Києві. У засіданні брали участь: президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр АФОНІН, директор Інституту політичної психології Геннадій БАЛАШОВ, керівник дослідницької групи PowerCenter Сергій БАРАНОВ,  директор Відкритої педагогічної школи Сергій ВЕТРОВ, член Вищої ради Інтернет-партії України Олександр МАЗІН, депутат Харківської міської ради Євгеній МЕДРЕШ, доктор політичних наук, професор Ірина ОНИЩЕНКО, підприємець Інна ПОЛЬСКА, підприємець Володимир РОДИНА, заступник голови Союзу афганців України Володимир СИРОШТАН, заступник голови української громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Таміла ТАШЕВА, підприємець Рустам ТИМЕРГАЛІЕВ, президент ЦСКП (Україна) Юрій ЛИПЧЕВСЬКИЙ.

Доповідь директора Інституту політичної психології Геннадія Балашова була присвячена необхідності створення в українській столиці центру «російськомовності», який стане політичним майданчиком для спілкування російсько-орієнтованих громадських діячів  і бізнесменів. «Це стало б справжнім викликом для тих політиків, які обрали своїм кредо викорінення російської мови в Україні. Для відстоювання інтересів російськомовного населення країни повинен з`явитися «головний російський» - харизматичний політичний лідер, який створить моду на російську мову в Україні», – заявив він.

Йому заперечив депутат Харківської міської ради Євгеній Медреш: «Якщо говорити про захист російської культури на території України, то «головний російський» не зможе вирішити це завдання. На мій погляд, для цієї мети потрібна не одна будівля, а безліч інформаційних центрів по всій країні». На думку експерта, подібні культурні центри повинні працювати за принципом British Council. Тобто, бути абсолютно відкритими і пропонувати російськомовні аудіо-, відео- матеріали різної тематики, а також пресу.

«Біда України і її постійної національно-визвольної боротьби – в підміні задач. Замість того, щоб розвивати українське, виникає прагнення послабити російське. Українська і російська культури на одній території – це не наша трагедія, як багато хто вважає, а наша перевага. Нам необхідно посилювати російське», – вважає професор Ірина Онищенко.

З колегою погодився президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Він відзначив: «Люди дуже втомилися від протистояння. Нагнітання конфронтації робить хибною саму ідею створення подібного центру. Ми повинні керуватися не бажанням демонструвати перевагу, а наміром об`єднати російськомовне населення в одну політичну націю». Олександр Афонін запропонував назву для майбутньої організації – Центр російськомовних українців. Підтримав думку підприємець Володимир Родина, заявивши, що штучно створювати точки напруженості в українсько-російських стосунках не варто.

 Як вважає заступник голови Союзу афганців України Володимир Сироштан, створення подібного центру на сьогодні не є актуальним унаслідок всесвітньої фінансової кризи. Через економічний спад чекати від Росії фінансової допомоги найближчими роками не варто, українські олігархи теж зазнають фінансових труднощів.

Соціолог Сергій Баранов запропонував публічні внески: «Якби у фінансуванні і діяльності цієї структури могли брати участь всі охочі, цей центр міг би створити ефективний суспільний рух».

Іншу точку зору щодо теми засідання висловив директор Відкритої педагогічної школи Сергій Вєтров. «Створення центру – це не початок, а мета. Він може стати наслідком тривалої роботи з різними прошарками суспільства», – вважає він. Експерт упевнений, що підтримки з боку Росії не варто чекати, оскільки «це проблеми нашої держави, а не Росії». Його думку підтримав член Вищої ради Інтернет-партії України Олександр Мазін: «На даному етапі варто працювати не над відкриттям центру, а над  вирішенням освітніх проблем. Також необхідно забезпечити медіа-підтримку захисту інтересів російськомовного населення України».

Розповідаючи про власний досвід, підприємець Рустам Тимергалієв заявив, що Україна має досить розвинену законодавчу систему, і проблеми утисків російської мови ефективно вирішуються в судових інстанціях. На думку фахівця, на базі ЦСКП (Україна) вже зараз із залученням юристів можна надавати допомогу російськомовному населенню.

Геннадій Балашов відповів на критику колег. Він пояснив, чому центр повинен позиціонувати себе як досить агресивний. «Школа політичної психології вчить, що політика цікава лише тоді, коли є боротьба. Політика – це драма, в якій беруть участь актори. Саме на драйві та іміджі розкручуються в сучасному суспільстві ідеї, особистості».

Підсумовуючи зустріч, президент ЦСКП (Україна) Юрій Липчевський сказав: «З політичних причин ми повільно, але упевнено втрачаємо загальний для наших країн російський культурний простір. Поза сумнівом, це рано чи пізно може призвести до того, що російськомовне населення виявиться меншістю в Україні. Тому створювати центр російськомовних українців необхідно вже сьогодні».

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter