Київ. 29 травня. УНІАН. Угода про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС не змогла компенсувати всіх негативних наслідків, що зумовлені змінами міграційних умов в Східній Європі за останні 8 років, насамперед вступом до Шенгенської зони нових членів ЄС.
Про це заявив на прес-конференції в агентстві УНІАН заступник директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр СУШКО за результатами дослідження політики та практики видачі віз громадянам України консульськими установами країн ЄС після розширення Шенгенської зони (21 грудня 2007 року) та набуття чинності Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (1 січня 2008 року).
Дослідження проведено Центром миру, конверсії та зовнішньої політики України та всеукраїнського консорціумом громадських організацій “Європа без бар’єрів” за підтримки МФ “Відродження”. Дослідження проведене у два етапи (липень та листопад 2008 року) шляхом опитування респондентів на виході з консульств.
“Угода не змогла повною мірою компенсувати негативи, зумовлені розширенням Шенгенської зони і таким чином посиленням вимог до заявників з боку нових шенгенських країн, які раніше застосовували ліберальну практику і було дуже легко отримати візи”, - сказав О.СУШКО.
Водночас він зазначив, що в ході дослідження було виявлено зменшення загальної кількості відмов - до 8% (липень) та 6,6% (листопад), тоді як у попередні роки цей показник становив у середньому 12-14%.
О.СУШКО відзначив, що безперечними “лідерами” за кількістю відмов у надані віз є Іспанія - 22% у липні та 15% у листопаді, Франція (10% та 15% відповідно) та Чехія (11,9% та 8,3%). Серед країн, чиї консульства відмовляють рідше за інших - Німеччина (2,5% у липні та 5% у листопаді) та Словаччина (7,4% та 1,3% відповідно).
О.СУШКО відзначив, що поява нових технологій обробки візових заявок дозволила консульським установам деяких країн-членів ЄС (переважно “старих”) скоротити загальний термін візової процедури та певною мірою подолати проблему черг. Термін розгляду візової заявки у “старих” шенгенських країнах у понад 50% випадків становить до 1 тижня. Термін очікування заявників в чергах біля консульств “старого Шенгену” у більшості випадків не перевищує 1 години.
“Старі” шенгенські країни видають 23,5% (липень) і 31,8% (листопад) багаторазових віз та 27% ( липень) і 25,7% (листопад) безкоштовних віз, що є в 2-3 рази більше, ніж в попередні роки. Найбільше багаторазових віз видають консульства Італії (36% у липні та 67% у листопаді) та Німеччини (23% та 60% відповідно). Серед “нових” шенгенських країн найбільше багаторазових віз видають консульства Угорщини (55% та 68% відповідно) та Польщі (45% та43%). Найменше багаторазових віз видають консульства Греції (7% та 10% відповідно).
О.СУШКО також повідомив, що у більшості випадків ситуація з отриманням віз у “нових” шенгенських країнах є гіршою, ніж у “старих”, зокрема, щодо часу, проведеного у чергах та тривалості процедури очікування рішення.
Також збільшується питома вага осіб, які вносять додаткові платежі посередникам. 23% (липень) і 40% (листопад) заявників “старих” шенгенських країн свідчать про необхідність сплатити додаткові кошти посередникам, внаслідок чого загальні витрати на візову процедуру перевищують 60 євро замість граничної суми у 35 євро.
Дослідження засвідчує, що у випадку відмов у наданні візи у 2/3 випадків у липні та 1/3 у листопаді респондентам не пояснили причин відмови.
За словами О.СУШКА, тривалість дії багаторазових віз у більшості випадків не перевищує 1-3 місяці, що суттєво знижує їх практичну вартість Лише 13-15% виданих багаторазових віз мають тривалість дії понад 6 місяців. Опитування також не зафіксувало зменшення кількості документів, які вимагаються консульствами від заявників, що ставить під сумнів якість виконання ст. 4 Угоди, що регламентує вичерпний перелік документів на підтвердження мети візиту для окремих категорій громадян. Крім того, дослідження виявило, що абсолютна більшість українців, що подорожують до країн Західної Європи (близько двох третин) є жителями Києва, тоді як серед подорожуючих до країн Центральної та Східної Європи значну частину становлять жителі регіонів, насамперед, прикордонних з ЄС. Найбільше до країн ЄС подорожує молодь віком до 30 років.
Стосовно угод про місцевий прикордонний рух, то, як зазначила директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгород Світлана МІТРЯЄВА, відповідна угода із Словаччиною є більш жорсткою, ніж угода з Угорщиною. “При укладенні угод про місцевий прикордонний рук Україна та країни ЄС повинні мати консолідовану позицію щодо запровадження єдиної форми місцевого прикордонного руху для більш ефективного використання цього інструменту. Вона вважає доцільним створення спільної зони місцевого прикордонного руху - “малого Шенгену” в рамках Карпатського єврорегіону, де б використовувався один дозвільний документ на місцевий прикордонний рух, виданий в одній з країн Карпатського єврорегіону.
Всього у ході дослідження опитано 840 респондентів, які подавали документи на отримання віз до консульських установ 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві та інших регіонах України. Вибірка охоплює лише заявників, які самостійно проходили весь шлях отримання візи.
