Українці при забезпеченні матеріального статку покладаються на власні сили і не очікують допомоги від держави - дослідження

12:36, 27 травня 2009
Останні події
0 0

Київ. 27 травня. УНІАН. Переважна більшість громадян України при забезпеченні власного матеріального статку майже не очікують допомоги від держави й переважно покладаються на власні сили.

Про це свідчать результати дослідження, презентовані сьогодні в УНІАН під час круглого столу в рамках проекту «УНІАН-Права людини».

Так, за словами наукового співробітника факультету соціології Київського національного університету ім.Т.Шевченка Віктора ПУШКАРЯ, переконання у своїй залежності від зовнішніх обставин в різних питаннях продемонстрували від 11% до 44% респондентів, тоді як 17-45% схильні покладатися на власні сили.

Зокрема, більшість опитаних (46,6%) вважає, що пільгами в Україні, в першу чергу, користуються ті, хто їх призначає. Разом із тим, значна частина (24,7%) респондентів переконана, що пільгами користуються переважно люди, які їх заслужили, або нездатні себе забезпечити (25,5%).

Більшість опитаних (38,6%) вважає, що справедливий судовий розгляд забезпечений тільки заможним та впливовим людям і абсолютна меншість (8,4%) - всім однаково.

Так само українці оцінили й захист приватної власності в Україні: 42,6% вважають, що вона захищена погано, 40,3% переконані, що достатньо захищена власність тільки дуже багатих, і лише 16,4% вважають її достатньо захищеною для більшості громадян.

При вирішенні житлових проблем більшість респондентів покладаються на власні сили: 50,8% опитаних вважають, що на купівлю житла мають видаватися доступні кредити, 23,1% переконані, що найманим працівникам треба більше платити, аби вони мали можливість придбати житло, і 31,8% схильні отримати соціальне житло від держави.

Результати опитування також засвідчили досить низьку участь громадян у прийнятті рішень і функціонуванні органів влади. Переважна більшість опитаних (75,8%) вказали, що не мають впливу на ухвалення органами місцевої влади рішень, водночас лише 4,2% відповіли, що мають вплив досить часто, а 17,5% – за великої потреби та докладаючи значних зусиль.

Низький рівень довіри до влади в цілому продемонстрували й відповіді на питання щодо особистих характеристик посадовців. Лише 8,8% респондентів вважають, що високі посади люди обіймають завдяки своїм здібностям. Більшість же переконані у зворотному, що чиновники обіймають посади завдяки родичам і друзям, а не здібностям (59,2%), завдяки членству в партії (23,7%) або це випадкові люди, яким пощастило в житті (11,6%).

Таким чином, вважає експерт, є підстави напевне стверджувати, що народ України є джерелом влади тільки декларативно та існує чіткий розподіл громадян за ознакою “Влада – це я”, “Влада – це інший”. При цьому представники одної групи мають стосовно представників іншої переважно негативні стереотипи.

“Громадяни вважають, що ними керують якісь “неправильні” люди, а посадовці вважають, що їм дістався якийсь “неправильний” народ, який не розуміє їхніх гарних намірів”, - зазначив В.ПУШКАР.

У свою чергу, науковий керівник фонду “Демократичні ініціативи” Ірина БЕКЕШКІНА додала, що за умов, коли громадяни не можуть впливати на ситуацію в державі, вони не відчувають і відповідальності за її розвиток. Водночас, зазначила вона, відповідальність за власні родини та стан справ на роботі громадяни відчувають значно більшу, оскільки тут вони мають і значно більший вплив.

В ході дослідження було оброблено 907 анкет, отриманих у 18 містах України (Київ, Севастополь, Львів, Харків, Чернівці та інші). Типовий розмір локальної вибірки – 50 анкет. Додатково були використані 3 локальні вибірки сільського населення і 1 – студентської молоді.

Дані дослідження загалом можуть розглядатись як репрезентативні щодо міського населення і з досить високою довірчою ймовірністю можуть бути поширені на все населення України.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter