Питання про переживання громадянами України економічної кризи і їх ставлення до політики Уряду досліджував Національний інститут стратегічних досліджень .
Масове опитування громадян було проведене 14-17 березня 2009 року за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитано 2006 респондентів в усіх областях України, АР Крим та м. Києві. Похибка вибірки становить 2,3%.
В Україні криза нарощує бідність і розмиває передумови для формування середнього класу.
Порівняно з вереснем 2008 року: з 14,3% до 24% зросла кількість громадян, яким грошей не вистачає на харчування. Кількість громадян, яким вистачає грошей на продукти і купівлю необхідних недорогих речей (а на дорожчі речі тривалого користування необхідно брати кредит), скоротилася з 33,1% до 23,6%. На цьому тлі залишається найбільшим прошарок людей, які всі гроші витрачають на продукти і купівлю необхідних недорогих речей, – з 42,5% до 45,1%. На третину (з 9,5% до 6,6%) зменшилася частка громадян, які наближалися до становища середнього класу, тобто жили забезпечено. Частка найбагатших залишалася статистично незначною і практично незмінною (0,6-0,7%)
Фінансове становище в останні кілька місяців погіршилося у більш ніж двох третинах родин (71,4%),
19,3% респондентів заявили, що становище їхніх родин не змінилося. 4,1% опитаних відчули покращення становище, 5,2% – не змогли відповісти. Суттєво зросли необхідні на життя витрати у майже половини родин.
За останні місяці суттєве зростання витрат на життя відчули 47,2% опитаних. 30,6% заявили, що витрати зросли, хоч і не відчутно. У 5,9% громадян витрати зменшилися, 9,8% – витрати взагалі не змінилися. 6,5% респондентів було важко відповісти.
За два останні місяці кількість родин, що мусять економити на харчуванні зросла майже вдвічі.
У січні таких родин було 32,8%, у березні стало 59,1%. Поки що не доводиться економити на харчуванні 28,7 % опитаних, їх кількість також суттєво скоротилась – у січні ц.р. вона складала 49,6 %. 12,2 % опитаних було важко відповісти на це запитання (у січні таких було 17,6 %).
Найбільше змушені економити на харчуванні мешканці Центрального (62,5%) та Східного (63,4 %) регіонів, найменше – мешканці Західного регіону (48,8 %).
На Півдні кількість родин, що економлять на харчуванні складають54,5 % опитаних.
Дві третини громадян (63,2%) вбачають у нинішній ситуації загрозу для себе чи для родини.
У всіх регіонах цю загрозу відчувають більшість громадян. Найвищі показники – на Сході (68,2 %) та Півдні (65,0%) і трохи нижчий – в Центральному регіоні (63,2%). На Заході загрозливість нинішньої ситуації відчувають52,8% опитаних.
У півтора рази за два останні місяці зросла кількість громадян, які відчули на собі (чи на своїй родині) проблеми із своєчасною і повною виплатою зарплати, пенсії, стипендії чи іншої соціальної допомоги.
У січні таких респондентів було 39,5%, у березні – 57,5%. Кількість тих, кого ця проблема не торкнулась, скоротилась на чверть – з 59,4% до 35,8%.
У половини громадян виникли труднощі з оплатою житлово-комунальних послуг.
У кожній шостій родині накопичились борги (у Східному регіоні – у кожній п`ятій). Понад третина опитаних у Східному(31,0%) та Південному (33.1%) зіткнулися з відключенням тепла, світла, гарячої води, газу протягом останніх місяців. Ці показники дещо менші в Центрі (24,7%) та на Заході(18%).
При цьому 41,4% опитаних сплачують за комунальні послуги і мають намір робити це і надалі, а 37% - сплачуть із затримками або частково.
Переважна більшість громадян (73%) не вірить обіцянкам Уряду не підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги.
П’ятій частині опитаних (19,9%) важко відповісти на це запитання, і лише 7,1% схильні повірити обіцянкам Уряду
Майже в два з половиною рази зросла за два місяці кількість людей, що втратили роботу (були відправлені у безоплатну відпустку).
У січні цього року таких налічувалося 16,6%, у березні – вже 42,7
На тлі кризової економічної ситуації ставлення громадян до політичних сил і до політиків залишається великою мірою невизначеним.
Дещо більшу визначеність демонструють Східний і Західний регіони, але і там лише третина респондентів засвідчила упевненість у намірі голосувати за певну політичну силу і певного політика.
На Півдні 36,8% опитаних вважають що серед політичних сил немає жодної за яку вони могли б проголосувати. За цим показником Південь більш ніж удвічі випереджає Схід(16,1%) та Захід(16,1%)
Схожа картина і в ставленні до політиків: на Півдні більше половини опитаних вважають, що голосуватимуть за принципом „кращий з гірших”(31,0%)або взагалі не бачать політиків, які б їх влаштовували(25,4%).В Центрі відповідно 22,1% голосуватимуть за „кращих з гірших”, а 22,2% - вважають, що політиків, за яких би вони могли проголосувати, немає взагалі.
За рівнем стійкості електорального вибору список очолюють прихильники КПУ – 54, 8% з них голосуватимуть виключно за комуністів. Далі йдуть прихильники БЮТ з показником 53,9%, Партії регіонів – 49,3%, блоку „Наша Україна” – 42,1%, замикає п’ятірку ВО „Свобода” – 41,8%.
У ставленні до окремих політиків за цим же показником Ю.Тимошенко незначно випереджає П.Симоненка. Виключно за неї мають намір голосувати 56,6% її прихильників, за П.Симоненка – 55,1%. В „п’ятірку” також входять: В. Янукович – 44,5%,В.Ющенко – 41,4% і О. Тягнибок – 38,3%
Національний інститут стратегічних досліджень , http://www.niss.gov.ua
