Київ. 24 лютого. УНІАН. Влада України проводить політику перекачування комерційних боргів у державний борг.

Таку думку сьогодні на прес-конференції в УНІАН висловив екс-міністр економіки, екс-голова Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг Віктор СУСЛОВ.

Він зазначив, що кошти, які залучаються Україною від Міжнародного валютного фонду та інших організацій, йдуть в основному на погашення зовнішніх позик українських банків та інших комерційних структур.

Відео дня

«Що відбувається у нас далі у зв`язку з кредитами Міжнародного валютного фонду та іншими кредитами, яких добивається Національний банк і уряд? Фактично вони надходять на валютний ринок, банки одержують гривневе рефінансування, вони на ці кошти викупляють валюту на ринку і повертають борги, - сказав В.СУСЛОВ. - Тому Україна унікальна країна, вона проводить політику перекачування комерційних боргів у державний борг».

За його словами, цього року українські комерційні банки мають повернути близько 10 млрд. дол. зовнішніх позик, крім того, близько 20 млрд. дол. мають повернути інші комерційні організації.

На думку В.СУСЛОВА, сьогодні не треба на першу ж вимогу, про що повідомляли ряд українських банків, погашати свої заборгованості перед західними банками.

«Одним з основних питань, на яке має відповісти Національний банк: що в нас має бути пріоритетом - повернути депозити громадянам, коли термін закінчився, чи повернути борги західним банкам, - зазначив В.СУСЛОВ. – Виходить, що коштами депозитів громадян країна розраховується за зовнішніми боргаи. Чи правильна це політика?».

При цьому експерт вважає, що Нацбанк має позбавляти ліцензії банки, які не виплачують коштит депозитів, термін погашення яких уже настав, але в той же час проводять виплати за зовнішніми позиками.

«Депозити, термін яких закінчився, не повертаються, але при цьому, наскільки я знаю, жодному банку не анулювали ліцензію, а це треба було б робити», - підкреслив В.СУСЛОВ.

На його думку, враховуючи, що Нацбанк сьогодні підтримується Президентом України, то саме у Віктора ЮЩЕНКА і треба вимагати роз`яснень, як планується стабілізувати ситуацію в банківській системі, без чого, зокрема, неможлива стабілізація курсу національної валюти.

«Так от ключове питання у нас сьогодні - це Національний банк, який політично спирається сьогодні на потужну підтримку Президента України Віктора Андрійовича ЮЩЕНКА, котрий публічно взяв на себе відповідальність за дії Нацбанку. Я взагалі не розумію, чому натовп народу, напевно, не усвідомлює цього, стоїть під НБУ, хоча мають стояти під Секретаріатом Президента України», - підкреслив В.СУСЛОВ.

Як повідомляв УНІАН, Міжнародний валютний фонд 5 листопада 2008 року схвалив рішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту в обсязі 16,43 млрд. доларів США для зміцнення довіри у фінансовому секторі і допомогти економіці країни, яка постраждала від світової фінансової кризи.

У листопаді 2008 року Україна одержала перший транш кредиту в розмірі 4,5 млрд. доларів.

У січні 2009 року в Україні працювала місія МВФ, котра мала ухвалити рішення щодо надання чи ненадання Україні другого траншу.

У той же час 9 лютого голова місії МВФ Джейла ПАЗАРБАЗІОЛУ повідомила, що МВФ планує найближчим часом повернутися до перегляду угоди stand-by між МВФ і Україною, а відповідно, до питання про надання другого траншу кредиту.

13 лютого МВФ, враховуючи значний дефіцит Державного бюджету, закликав Україну до жорсткого кризового менеджменту.

Як повідомив представник МВФ Девід ГОУЛІ, «дискусія з українським керівництвом щодо необхідності обмеження дефіциту бюджету триває».

Експерти Міжнародного валютного фонду незабаром знову відвідають Київ, повідомив Д.ГОУЛІ.