18 листопада 2008 року в УНІАН відбулась презентація наукового видання Національного інституту стратеггічних досліджень : «ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 1932 – 1933 РОКІВ ЗА ДОКУМЕНТАМИ ПОЛІТИЧНОГО АРХІВУ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА»
Видання «Голодомор в Україні 1932–1933 років за документами Політичного архіву Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина» уперше вводить до наукового і суспільного обігу перекладені українською мовою звіти німецьких дипломатів про події в Україні 1932–1934 років. Здійснивши цю публікацію, Національний інститут стратегічних досліджень прагне продовжити ряд публікацій документів з європейських дипломатичних архівів про Голодомор (започатковані публікаціями італійських, британських та польських документів).
Ці дослідження свідчать, що Голодомор 1932-33 років був спланованим злочином – геноцидом українського народу і європейська дипломатія знала про його мету - знищення України як політичного явища, як нації, що виявила своє прагнення до державного самовизначення.
У тих же документах знаходимо і відповідь на наступне питання: чому міжнародна спільнота не відреагувала на цю трагедію? Тому, що викриття злочину могло зашкодити налагодженню стосунків з Радянським Союзом, який демонстрував результативність власного шляху модернізації і претендував на свою зону впливу на європейському континенті.
У ті далекі роки ситуативний інтерес переважив цінність мільйонів людських життів. Сьогодні світова спільнота, відгукуючись на український заклик про визнання Голодомору геноцидом, формує відповідь на питання про майбутнє: чи залишаються в силі засадничі принципи європейської безпеки, чи знову поточний інтерес виявиться вагомішим за фундаментальні європейські цінності.
