30 вересня 2008 року в Районному суді м. Братислави розпочався повторний розгляд справи про визнання права власності на частину майна КГЗКОР. Сторони – Словацький інвестиційний кооператив і Словацька Республіка в особі Міністерства економіки Словацької Республіки – сперечаються за право власності на  майно, яке було внесено як частка ЧССР при будівництві комбінату.

Нагадаємо, що в 1986 р. між урядами ЧССР і СРСР був підписаний Договір про співпрацю в області будівництва КГЗКОР, згідно якому ЧССР прийняла міжнародне зобов`язання забезпечити будівництво споруд і постачання технологічного і допоміжного устаткування і матеріалів, необхідних для будівництва комбінату.

Після розпаду СРСР будівництво комбінату ускладнилося. Уряд ЧСФР провів тендер на придбання чехословацької частини комбінату вітчизняною юридичною особою. Переможцем тендеру стало товариство ВСЖ, а.о. Кошице. 29 грудня 1992 р. був підписаний Договір про уступку права вимоги між ЧСФР і ВСЖ, а.о. Кошице, згідно якого мала відбутися негрошова передача майнової участі ЧСФР в будівництві КГЗКОР. Товариство ВСЖ, а.о. Кошице в даному Договорі взяло на себе зобов`язання добудувати чехословацьку частку комбінату КГЗКОР.

Відео дня

При цьому, вказаним Договором було встановлено умову набуття його чинності, яка не була виконана, а також було передбачено, що ВСЖ, а.о. Кошице зобов`язане повернути передане йому майно КГЗКОР правонаступникам ЧСФР (тобто Чехословацькій Республіці і Словацькій Республіці) у разі недосягнення домовленості з Україною про завершення будівництва КГЗКОР до встановленої в Договорі дати.

Питання щодо того, чи були досягнуті необхідні домовленості з Україною, є досить спірним. 

Проте в 2006 році Словацький інвестиційний кооператив (правонаступник товариства ВСЖ, а.о. Кошице) звернувся до суду м. Братислави з проханням визнати за ним право власності на спірне майно на підставі Договору про уступку права вимоги, про який йшлося вище.

Районний суд м. Братислави задовольнив скаргу кооперативу, проте це рішення було оскаржене в порядку апеляції Міністерством економіки СР. Апеляційний суд м. Братислави скасував рішення, визнавши його необґрунтованим, і повернув справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

З боку Словацької Республіки в процесі бере участь відомий адвокат, Магістр права, Ян Чарногурський, а також Олена Вішнякова, практикуючий юрист, керівник Київського офісу Словацької Юридичної Компанії «ЮЛС Чарногурський».

Олена Вішнякова: «Наша правова позиція є досить сильною, і ми очікуємо, що суд першої інстанції встановить, що Словацький інвестиційний кооператив не має права вимагати визнання права власності на майно КГЗКОР, посилаючись на умови Договору про уступку права вимоги. Крім того, згідно з Міжнародною угодою, що діє для Словаччини і України, якщо предметом спору за участю однієї з країн є нерухоме майно, то спір має розглядатися в країні, в якій таке майно знаходиться, тобто в нашому випадку – в Україні. Наш опонент стверджує, що предмет спору – майно КГЗКОР – є рухомим, тоді як ми наводимо зворотні аргументи. Таким чином, якщо в суді Братислави буде доведено і винесене рішення, що майно (предмет спору) – нерухоме, ми зможемо ініціювати судові процеси в українських судах».