Експерти УНЦПД оцінюють глибину політичних ризиків в Україні на рівні 7 балів за 10-бальною шкалою - як ризики високого рівня нестабільності. Про це 12 листопада 2008 року на прес-конференції в УНІАН , представляючи документ з оцінки політичних ризиків, заявила керівник політичних програм УНЦПД Світлана Конончук.

За словами експерта, на даному етапі основні джерела ризиків пов’язані з низькою прогнозованістю політичного процесу, яка фіксується експертами з початку осені. Сьогодні некерована Верховна Рада і уряд, який мусить лавірувати між інтересами політичних груп, зніматимуть із себе відповідальність за розвиток держави і здійснення адекватної викликам соціально-економічної політики, перекладаючи цю відповідальність на інститут президентства. Глава держави стоїть перед завданням консолідувати діяльність законодавчої та виконавчої влади для проведення узгодженої політики.

 "Причиною політичної нестабільності, - стверджує представник Центру, - є прагнення окремих політичних сил керувати політичним процесом на основі кулуарних домовленостей довкола розподілу крісел і власності. Початок практиці перетворення законодавчого органу на біржу покладено 2 вересня. Тоді Блоком Юлії Тимошенко було відкинуто публічно зафіксовані зобов’язання сторін коаліційної угоди щодо способів розвитку країни. Саме перехід Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко до практики підкилимних домовленостей прирекли на провал коаліційне партнерство. Ці дії не дозволили реалізувати план реформ, якого чекала країна, послужили додатковим підгрунтям для економічної й політичної кризи та зруйнували рештки стабільності й довіри у парламенті".

Відео дня

На думку УНЦПД, "коли немає публічних зобов’язань, перемагають непублічні домовленості. Ми бачимо, як жертвою тактики ситуативних домовленостей вже стає керівництво парламенту. Загроза відставки нависає над урядом. Це буде змушувати уряд викидати на торговий майданчик парламентської біржі все більше й більше посад, контрактів, ресурсів".

Як підкреслила C.Конончук, вихід із наявної ситуації непередбачуваності та нестабільності лише один: повернення політичного процесу в конституційну площину публічної фіксації зобов’язань: "Поки що готовність діяти прозоро і передбачувано засвідчила лише фракція "Наша Україна", яка поширила в парламенті виклад принципів нової коаліційної угоди. Угода – не чиясь забаганка. Це регулятивний зобов’язальний документ, який має лежати в основі законодавчого процесу і яким будуть визначатися цілі і зміст політики. Без такого документу заручником тіньових домовленостей лобістських груп будуть ставати не тільки окремі діячі, а все суспільство".

Коментуючи можливість проведення виборів до Верховної Ради, експерт зазначила, що "нині необхідно реалізувати запропоновані Президентом антикризові закони, які потребують узгоджених дій усіх гілок влади. А якщо дієздатність парламенту низька, а між політичними силами домінує тотальна недовіра, то вибори неминучі. Рано чи пізно вони відбудуться, бо вся країна не може бути в заручниках у недієздатного парламенту. Існує висока ймовірність того, що вони відбудуться навесні 2009 року".