Результати всеукраїнського опитування «Безпека України на тлі конфлікту в Грузії»

17:54, 01 вересня 2008
Останні події
0 0

1 вересня 2008 року в УНІАН була проведена прес-конференція Національного  інституту стратегічних досліджень , де було оголошено результати опитування громадян на тему:  «Безпека України на тлі конфлікту в Грузії».

Опитування проведене 21–26 серпня 2008 року за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитано 2011 респондентів у всіх областях, АР Крим та м. Києві. Похибка вибірки становить  2,3 %.

Метою дослідження громадської думки було з`ясувати:

ставлення громадян до дій української влади під час конфлікту між Грузією та Росією;

готовність суспільства підтримати ті чи інші варіанти гарантування безпеки для України;

розуміння суспільством національних інтересів і ступінь готовності їх відстоювати.

Відповіді респондентів дають змогу виявити чіткі тенденції.

Згідно отриманих даних, майже 87% громадян цікавилися подіями у Грузії (53,8 % - дуже цікавилися, 33 % – певною мірою). При цьому, основним джерелом отримання інформації про події були українські –  47,9 % та російські - 15,3 % телеканали. 11 % поінформовані завдяки розмовам з родичами, сусідами та знайомими. 6,8 % - отримали інформацію з радіо, 5 % – з Інтернету, 4,1 % – з газет та журналів, 3 % – з європейського телебачення, 6,9 % – не змогли вказати джерело.

41,9 % громадян відповіли, що краще не підтримувати у конфлікті жодну із сторін. Ще 20,2 % вважають  за доцільне підтримати Грузію виключно дипломатичними засобами, 18,3 % - підтримати Росію виключно дипломатичними засобами, 4,0 % - надати  Грузії військову та військово-технічну підтримку, 2,9 % -  надати  Росії військову та військово-технічну підтримку, 12,7 % респондентів не визначилися з відповідями.

47,4 % респондентів відчули зростання небезпеки у зв’язку з конфліктом у Грузії (не відчули 38,7 %, не визначились 13,9 %).

48,5 % повністю або частково погодилися з тим, що подібний конфлікт може виникнути в Україні (не погодилися 40,4 %, не визначилися 11,1 %).

Зокрема, 38,2 % погодились та частково погодилися із тим, що Президент під час конфлікту захищав інтереси України, 36,7 % – висловили повну або ж часткову згоду з тим, що Президент під час війни у Грузії прагнув запобігти небезпеці війни для України.

Суспільна підтримка дій Президента України Віктора Ющенка під час конфлікту в кілька разів перевищує кількість респондентів, готових сьогодні проголосувати за нього на президентських виборах. Відповіді на питання "Якби у найближчу неділю відбувалися президентські вибори, за кого б Ви проголосували?" розподілилися наступним чином: за Ю. Тимошенко готові віддати голос 18,9 % респондентів, за В. Януковича – 18,7 %, за В. Ющенка – 10,4 %, В. Литвина – 7,6 %,  П. Симоненка – 4,6 %, А. Яценюка – 2,6 %, О. Мороза – 1,5 %, за іншого кандидата – 6,5 %, проти всіх – 13,5 %, важко відповісти – 15,7 %.

Лідерство у сфері національної безпеки утверджує громадян в їх симпатії до того чи іншого політика, а невиразність позиції - призводить до  сумніву у спроможності приймати рішення у сфері національної безпеки і оборони.  Цей факт  демонструє  розподіл відповідей на питання "Кому з політиків Ви довірили б посаду Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України?" Відповіді розподілилися наступним чином: В. Ющенку – 11,8 %, В. Януковичу – 10,1 %, Ю. Тимошенко – 8,9 %, В. Литвину – 8,3 %, А. Яценюку – 4,2 %, П.Симоненку – 3,1 %, О. Морозу – 1,9 %, жодному з них – 32,6 %, важко відповісти -19,1 %.

Дані опитування свідчать, що дії Президента в ході конфлікту були в цілому схвалені значною кількістю прихильників різних політичних сил.

Зокрема, у діях Президента України В. Ющенка під час конфлікту побачили захист національних інтересів 38,5% прихильників Блоку Литвина, 56,3 % - БЮТ, 89,6 % - «Нашої України" та 66,7 % - "Народної самооборони", 12,1 % симпатиків Партії Регіонів.

Запобігання загрозі війни для України у діях Президента України побачили 87,2 % прихильників "Нашої України", 52,6 % - БЮТ,  47,8 % - "Народної самооборони", 37,3 % - Блоку Литвина, та 13,8 % прихильників  Партії регіонів.

Суспільство у цілому схвалило рішення  Президента України видати Укази, що зобов’язують Росію повідомляти мету переміщення військовослужбовців і кораблів Чорноморського флоту, які базуються в Україні:

28,5 % респондентів повністю підтримали рішення:

12,9 % підтримали, але зазначили, що рішення мали б бути жорсткішими,

22,9 % підтримали, але зауважили при цьому, що рішення мали б бути поміркованішими.

Лише 12,3 % респондентів висловилися категорично проти рішення, ще 12,8 % опитаних про такі рішення було невідомо, а 10,6 % не визначилися з відповіддю.

На запитання „Який орган державної влади, на Вашу думку, повинен мати найбільші  повноваження у сфері безпеки, оборони  і зовнішньої політики?”, 28,4 % назвали Президента України, 16,3 % – вказали на доцільність збереження існуючого розподілу повноважень. Тоді як за розширення повноважень уряду виступили лише 10,7 %, Верховної Ради – 12,2 %, не визначилися 32,4 % опитаних.

57 % респондентів заявили, що Україна сьогодні не здатна захистити себе власними силами. 28,9 % висловили впевненість в тому, що Україна здатна захистити себе власними силами, а 14,1 % не визначилися

Зокрема на запитання „Певні політичні сили в Росії ставлять умовою добросусідства з Україною запровадження подвійного громадянства. Чи має, на Вашу думку, Україна на це погодитись?” 40,6 % відповіли негативно, 35,3 % – позитивно, 24,1 % – не визначилися.

На запитання „Чи погоджуєтесь Ви з тим, що для рівноправних стосунків з Росією необхідно до 2017 року вивести з території України Чорноморський  флот РФ у відповідності з укладеними Угодами і  Конституцією України?” 48,9 % відповіли позитивно, 32,7 % – негативно, 18,4 %  не визначилися.

На запитання „Росія не раз хотіла отримати контроль над українською газотранспортною системою. Чи має, на Вашу думку, Україна на це погодитись заради добросусідства з Росією?” 69,2 % відповіли негативно, 12 % – позитивно, 18,8 % – не визначилися.

На запитання „Певні політичні сили в Росії ставлять умовою добросусідства з Україною передачу до складу РФ Криму і Севастополя. Чи має, на Вашу думку, Україна на це погодитись?” 73,1 % відповіли негативно, 10,2 % – позитивно, 16,7 % не визначилися.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter