Відбулася підсумкова прес-конференція учасників проекту «Громадська підтримка надання ПДЧ Україні», ініційованого Олегом Рибачуком, головою наглядової ради «Фундації Суспільність», та організованого  за партнерства Міжнародного Фонду «Відродження».

Протягом 16-20 березня група найвідоміших українських експертів, які тривалий час спеціалізуються на питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції, відвідали столиці Німеччини та Франції з метою проведення публічної презентації проекту «Громадська підтримка надання ПДЧ Україні». Серед учасників проекту – Євген Бистрицький (Міжнародний Фонд «Відродження»), Ілько Кучерів (Фонд «Демократичні ініціативи»), Олег Медведєв (Віце-президент Української ліги із зв’язків з громадськістю), Олег Рибачук («Фундація суспільність»), Олександр Сушко (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва) та Валерій Чалий (Центр Разумкова). 

По завершенню проекту О. Рибачук зазначив, що сьогодні в Європі триває активна дискусія щодо надання Україні ПДЧ. «Водночас негативного рішення ані від Франції, ані від Німеччини на саміті в Бухаресті не буде. Нині йде пошук оптимальної для країн-членів Альянсу формули позитивного сигналу Україні».

Відео дня

За словами В. Чалого, «рішення щодо надання ПДЧ Україні буде прийматися виключно НАТО та її країнами-членами і не залежатиме від позиції будь-якої третьої країни, включаючи Росію». Також він зауважив, що Париж досі не має позиції й визначатиметься безпосередньо напередодні зібрання Альянсу. «Рішення ухвалюватиметься на найвищому рівні, власне, Президентом Ніколя Саркозі», – додав він.

Водночас він підкреслив, що «в експертних колах та на офіційному рівні превалює позиція, що попри активізацію розвитку європейської політики безпеки та оборони, саме НАТО залишиться у стратегічній перспективі ключовою організацією забезпечення безпеки Європи».

О. Медведєв висловив переконання, що європейські партнери чітко усвідомлюють, що «якби Берлін та Париж дав негативну відповідь на заявку України щодо приєднання до ПДЧ саме з огляду на позицію Росії, – це б означало, що захід сповідує до України принципи «мюнхенської» політики. Він наголосив, що «Україна не може бути і, сподіваюсь, не буде розмінною монетою в геополітичних іграх. Її європейська та євроатлантична перспектива не повинні приноситись у жертву чиїмось реваншистським настроям та імперським проектам».

Також І. Кучерів наголосив, що «ми мали змогу переконатися, що Берлін та Париж не сумніваються щодо майбутнього України в ЄС та НАТО. Адже ми – європейська країна, і ми робимо великий внесок у посилення системи безпеки ЄС. Водночас стає дедалі ясніше, що європейська інтеграція не можлива без інтеграції України в НАТО».

Зі свого боку О. Сушко висловив переконання, що «надання Україні ПДЧ, а в перспективі – членства в НАТО – означатиме, з одного боку,  посилення європейського компоненту Альянсу, а з іншого – стане додатковим чинником зміцнення трансталантичної єдності, оскільки Україна належить до тих держав, що є чутливими до будь-якого тертя між США та Європою, а гіпотетичний конфлікт між двома основними компонентами євроатлантичної спільноти (Північноамериканським і Європейським) загрожує фундаментальним національним інтересам України». Він додав, що «у цьому інтереси України повністю співпадають із баченням тих держав Європи, що віддають перевагу колективним діям та солідарній відповідальності».

Є. Бистрицький відзначив, що «представники наших громадських організацій здійснили реальний прорив щодо налагодження прямих контактів українських аналітиків у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції з провідними експертами ФРН та Франції, до яких дослухається влада цих країн. Ми домовилися про постійну співпрацю». Він також підкреслив, що «ми не очікували, що розповсюджені уявлення наших західних колег про немовби неподоланий розкол у нашій політичній еліті й у самому суспільстві щодо євроатлантичної інтеграції носять досить спрощений характер. Утім, для нас не було сюрпризом, коли після дебатів наші закордонні партнери суттєво коригували свої уявлення щодо євроатлантичної спроможності України у позитивний бік."

Під час візиту до Берліна та Парижа відбулися зустрічі української групи з найповажнішими аналітичними центрами, експертами, лідерами громадської думки, представниками влади та журналістами, було проведено низку круглих столів, публічних дискусій та інтерв’ю.

Зокрема у Берліні відбулися зустрічі з зовнішньополітичним радником ХДС/ХСС в Бундестазі Ганс-Йоахимом Фалєнськи, речником з європейської політики Вільної демократичної партії Маркусом Льонінгом, заступником керівника департаменту зовнішньої та безпекової політики Крістофом Ісрангом; з представниками Фонду Конрада Аденауера, «Інституту європейської політики», НУО «Європейський обмін»; із журналістами німецького радіо «Дойче Велле», газети «Берлінер Цайтунг» та ін.

У Парижі відбулися зустрічі з керівником департаменту у справах континентальної Європи Міністерства закордонних справ Франції Жаком Фором та керівником департаменту з регіональних питань Міністерства оборони Франції Каріною Стачетті; з представниками IFRI (Французький інститут міжнародних відносин) та IRIS (Інститут міжнародних та стратегічних стосунків). У CERI (Центр міжнародних студій та досліджень) було проведено круглий стіл «Євро-атлантична інтеграція України: перспективи напередодні саміту НАТО»  за участі експертів, представників влади та журналістів. Окрім того, українські експерти дали інтерв’ю виданням «Le Mond», «Le Figaro» та ін.

Загалом проект направлений на підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України. Серед завдань проекту: підтримка євроатлантичних прагнень України; поглиблення партнерства українських та європейських громадських організацій, що займаються проблематикою європейської інтеграції; розширення міжнародного діалогу щодо перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України. Зокрема активізація дискусії з німецькими та французькими політиками, аналітичними центрами, політика держав яких нині для України є дуже важливою; привернення уваги українських та міжнародних ЗМІ щодо стану та перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

З додаткових питань, будь-ласка, звертайтеся за телефоном:  +380503855513 (Світлана Заліщук)